Вплив успішності навчання на розвиток прийомних дітей

У статті розглянутий вплив успішності навчання на розвиток прийомних дітей

Психолог, дитячий та підлітковий психотерапевт Т. Демірджі вважає, що фактично, після влаштування прийомної дитини до ПС прийомні батьки і прийомна дитина мають два основні завдання:

• сформувати прихильність на основі довіри та розуміння одне одного;
• навчити навичкам догляду за собою та самообслуговуванню.

Такі пріоритети є обґрунтованими не лише практиками, а й науковцями. У свій час відомий вчений А. Маслоу [3], говорячі про піраміду потреб людини, зазначив, що на першому місці стоять життєві потреби та безпека, далі – потреба бути прийнятим та мати емоційні стосунки (любов, повагу) і лише після задоволення цих потреб іде потреба у навчанні та розвитку, а також у успішності.

Проте, батьки часто концентруються лише на завданні щодо шкільного навчання – підтягнути прийомну дитину до шкільної програми та якнайшвидше зробити її рівень відповідним до рівня інших дітей у її віці.

Навантажуючи дитину у навчанні (інтелектуально), наймаючи репетиторів, додатково займаючись з дитиною дома після уроків та на вихідні, втрачається важлива складова – розвиток побутових навичок та емоційно тепле спілкування, що допомагає прийомній дитині швидше адаптуватися до нових умов життя. Натомість є неврози, хвороби та істерики (не тільки дитячі, а й дорослих), небажання навчатися і погіршення взаємостосунків.

Тому рекомендаціями для прийомних батьків, які менше ніж 2 роки виховують прийомних дітей шкільного віку має стати наступне:

• треба пізнати дитину, навчитися розуміти її почуття, страхи, переживання та потреби;
• сформувати прихильність, емоційний зв’язок на базі задоволення потреб;
• допомогти адаптуватися у колі однолітків (у сім’ї, дворі, школі);
• допомогти освоїти навички самообслуговування та соціального життя;
• познайомити дитину з найближчими родичами та друзями сім’ї;
• приділяти увагу спільним іграм та читанню книг;
• у перший рік проживання не варто одразу винаймати репетиторів та записувати прийомну дитину на гуртки та секції, окрім випадків, коли дитина відвідувала вже конкретний гурток чи займалась з кимось до того;
• займайтися з дитиною самостійно, проте цей час має бути позитивним, корисним та сприяти стосункам прийомних батьків та прийомної дитини [1].

Після того, як дитина адаптується до сім’ї та звикне до прийомних батьків, школи і нового життя, їй легше даватиметься процес навчання.

Отже, зміни, пов’язані з приходом нової дитини у ПС, завжди приємні. Разом з тим, зміни – це завжди певний стрес, як для самої дитини, так і для сім’ї в цілому.

Як зробити цей перехід найбільш легким рекомендує психолог, дитячий та підлітковий психотерапевт Т. Демірджі [2]. А саме: підтримувати звичний дитині режим дня, забрати у прийону родину особисті речі та іграшки, дозволити дитині підпримувати важливі для неї контакти з минулого. Це лише деякі важливі рекомендації, що допоможуть прийомним батькам зменшити напругу при змінах, які відбудуться коли дитина потрапить у нову сім’ю, та значно полегшать процес адаптації і розвитку прийомної  дитини у майбутньому.

Джерела:

1. Демірджі Т.  Чи є шкільна успішність показником розвитку прийомних дітей? Зміни одне життя : веб-сайт. URL: https://changeonelife.ua/articles (дата звернення: 04.10.2024).

2. Демірджі Т. Що залишити з минулого прийомної дитини при влаштуванні її у сім’ю.  Зміни одне життя : веб-сайт. URL: https://changeonelife.ua/articles (дата звернення: 06.10.2024).

3. Маслоу А. Мотивація та особистість / пер. з англ. Вид. 3-тє. Київ, 2019. 400 с. URL: http://loveread.me/books.php?id_author=12078 (дата звернення: 12.10.2024).