Як уникнути вигорання практикуючому психологу

У цій статті ви дізнаєтесь про практичні поради та наукові підходи, які допоможуть «боротися» з вигоранням практикуючому психологу.

Професійне вигорання — це стан фізичного, емоційного та психічного виснаження, який виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці. Для психологів це може проявлятися в почутті емоційної спустошеності, втраті інтересу до роботи, зниженні професійної ефективності і навіть фізичних симптомах, таких як безсоння або часті головні болі.

Чому психологи стикаються з вигоранням?

 1. Високий рівень емоційної залученості. 

Психолог має постійно підтримувати емпатію та концентрацію під час сесій, що вимагає значних емоційних ресурсів.

 2. Відсутність меж між роботою та особистим життям. 

Часто психологи забирають проблеми клієнтів із собою додому, що заважає відпочинку та відновленню.

 3. Перфекціонізм і високі очікування.

Багато психологів мають завищені очікування щодо результатів своєї роботи, що призводить до хронічного стресу.

Як уникнути вигорання: науково обґрунтовані підходи

 1. Встановлення чітких меж між роботою та особистим життям. 

Однією з головних причин вигорання є неможливість відокремити професійне від особистого. Важливо встановлювати чіткі часові рамки для роботи і не переносити її у вільний час. Наприклад, якщо сеанси закінчуються о 18:00, не відповідати на робочі повідомлення після цього часу.

 2. Регулярні перерви та відпочинок. 

Як показують дослідження, регулярні перерви під час робочого дня допомагають відновити енергію та підвищити концентрацію. Це можуть бути короткі прогулянки, вправи на дихання або медитація. Важливо також брати відпустки, щоб отримати можливість повноцінно відновитися.

 3. Підтримка емоційного балансу через рефлексію та супервізію. 

Рефлексія власних емоцій і почуттів допомагає краще розуміти себе і контролювати власний стан. Регулярна супервізія з колегами або старшими фахівцями дозволяє отримати підтримку та нові погляди на роботу з клієнтами. Це створює безпечний простір для обговорення важких випадків та власних переживань.

 4. Практика mindfulness.

Практика усвідомленості допомагає знижувати рівень стресу, поліпшує емоційну регуляцію та підвищує здатність до самовідновлення. Mindfulness допомагає навчитися "відпускати" думки про клієнтів після завершення сесій, зосереджуючись на моменті тут і зараз. Дослідження підтверджують, що регулярна медитація знижує ризик вигорання і підвищує рівень задоволення від роботи.

 5. Фізична активність.

Регулярні фізичні вправи сприяють зниженню рівня стресу, покращують настрій та допомагають відновлювати енергію. Вправи, такі як йога, біг або навіть звичайні прогулянки, можуть стати інструментом для зняття емоційного напруження після роботи.

 6. Зміцнення соціальної підтримки. 

Психологи часто працюють індивідуально, тому важливо підтримувати зв’язки з колегами та близькими. Соціальна підтримка – один з найважливіших факторів для запобігання вигоранню. Розмови з іншими психологами про виклики та успіхи можуть допомогти знизити відчуття ізоляції та зменшити стрес.

 7. Навчання "управлінню стресом". 

Розуміння власних тригерів стресу і навчання методам його управління – ключові аспекти профілактики вигорання. Це можуть бути техніки релаксації, самонавіювання або когнітивно-поведінкові методи, які допомагають змінювати деструктивні думки на більш конструктивні.

Важливість піклування про себе

Для психолога важливо не лише допомагати іншим, але й піклуватися про себе. Часто фахівці, що працюють у сфері допомоги, ігнорують власні потреби на користь своїх клієнтів, але це може призвести до серйозних наслідків для психічного здоров'я. Підтримка здорового балансу між роботою і особистим життям, увага до своїх емоцій та регулярний відпочинок є критичними для довготривалої професійної успішності.

Більше про роботу практикуючого психолога ви можете дізнатись на нашому курсі «Основи психологічного консультування».

Долучайтесь до навчальної групи та поглиблюйте свою професійну компетентність разом з нами🫶🏻