Чим відрізняється англійська класичного американського кіно 1940-1950-х років від сучасної англійської

Стаття порівнює англійську мову класичного американського кіно середини ХХ століття та сучасну, висвітлюючи відмінності у вимові, фразеології та стилі мовлення з наведенням прикладів та порівнянь.

Англійська мова, яка звучала в класичних фільмах американського кіно 1950-х років, відрізняється від сучасної не лише за вимовою та фразеологією, але й за загальним стилем мовлення та способом вираження думок та емоцій. Розгляньмо основні відмінності цих двох періодів англійської мови.

Вимова та фразеологія

Однією з ключових відмінностей є вимова та використання фразеологізмів. У класичному кіно 1950-х років американська вимова була більш консервативною та стандартизованою. Звуки були вимовлені чітко та виразно, іноді навіть із відчуттям театралізованості. Фразеологія була менш різноманітною та складною, більш традиційною та формальною.

У сучасній англійській мові вимова може бути більш природною та розмовною. Звуки можуть вимовлятися більш м'яко та приглушено, а фразеологія містить більше сленгу, жаргону та новітніх висловів.

Стиль мовлення

У 1950-х роках стиль мовлення в американському кіно був більш формальним та елегантним. Діалоги були добре виписаними та артистичними, і актори намагалися максимально передати емоції через свої висловлювання. Фрази були чітко структурованими та відповідали загальноприйнятим нормам вживання мови.

У сучасному кіно стиль мовлення може бути більш розмовним та природним. Діалоги частіше відображають реальність розмовного мовлення, зі своїми незакінченими реченнями, запереченнями та вживанням сленгу та арготизмів.

Приклади та порівняння

Класичне кіно:

«Here's looking at you, kid». — «Я тебе дивлюсь, дитино».

У цьому вислові з фільму «Касабланка» відображено формальний та елегантний стиль мовлення того часу. Вираз «Here's looking at you, kid» став відомим як культова фраза, яка підкреслює відчуття уваги та теплоти.

Сучасна англійська мова:

«What's up?» — «Як справи?»

У сучасній мові вживання короткої фрази «What's up?» є розмовною формою вітання та може вживатися в будь-якій ситуації для початку розмови.

Класичне кіно 1950-х років:

«Frankly, my dear, I don't give a damn». — «Чесно кажучи, моя дорога, мені байдуже».

У фільмі «Віднесені вітром» ця фраза є прикладом формальної, але емоційно виразної мови. Використання «frankly» та «damn» підкреслює емоційний стан персонажа.

Сучасна англійська мова:

«What's the deal with that?» — «Яка справа з цим?»

У сучасній мові такий вираз є типовим для повсякденної конверсації. «What's the deal with that?» використовується для вираження цікавості або здивування щодо чогось.

Класичне кіно 1950-х років:

«We'll always have Paris». — «Ми завжди матимемо Париж».

Ця фраза з «Касабланки» є прикладом елегантного та ліричного стилю мовлення, характерного для класичного кіно. Вона виражає ностальгію та почуття вірності.

Сучасна англійська мова:

«I'm all ears». — «Я весь вуха».

Цей вираз у сучасній мові використовується для підкреслення уваги та готовності слухати. Він є прикладом розмовної та неформальної мови.

Класичне кіно 1950-х років:

«Fasten your seatbelts. It's going to be a bumpy night». — «Пристібніться, буде хвилююча ніч».

Цей вираз з фільму «Усе про Еву» (1950) є прикладом елегантного та характерного для класичного кіно стилю мовлення.

«Why so serious?» — «Чому так серйозно?»

Ця фраза з фільму «Темний лицар» (2008) є прикладом сучасного стилю мовлення, де використано неформальний тон для підкреслення емоційної насиченості сцени.

Класичне кіно 1950-х років:

«I coulda been a contender». — «Я міг би бути претендентом».

Цей вислів з фільму «На пристані» (1954) є прикладом загальноприйнятого стилю мовлення того часу, де використовувалися стандартні вирази та фразеологізми.

Сучасне кіно:

«I'll be back» — «Я повернуся».

Ця фраза з фільму «Термінатор» (1984) стала культовою, а її простота та напруженість добре відображають сучасні тенденції у мовленні кіно.

Висновок

Відрізнити англійську мову класичного американського кіно 1950-х років від сучасної можна за вимовою, фразеологією та стилем мовлення. Класична англійська була більш стандартизованою, формальною, але, на нашу думку, також красивою, романтичною, тоді як сучасна мова є більш розмовною та відображає сучасні тенденції у вживанні мови.

Підготовано https://www.english.kh.ua/