Створення запитів у БД Oracle простими словами

Стаття дозволить вам хоча б у найзагальнішому наближенні зрозуміти, що це за звір такий, SELECT. І якщо стане цікаво, що далі, тоді пишіть чи дзвоніть, поговоримо про подальше навчання.

●●●

Строго кажучи, написати цю статтю варто було ще кілька років тому, але обставини склалися так, що руки дійшли до неї тільки зараз. Так, звичайно, кілька сторінок тексту — це не повноцінний курс по побудові запитів (на кшталт того ж  «12сSQL1: Основи SQL1», наприклад), але все ж таки стаття дозволить вам хоча б у найзагальнішому наближенні зрозуміти, що ж це за звір такий, SELECT. І якщо стане цікаво, що далі, тоді пишіть чи дзвоніть, поговоримо про подальше навчання.

Отже, побудова запитів у базі даних Oracle. Не відкрию Америку, якщо скажу, що база даних Oracle — це одна з найпопулярніших і найпотужніших систем управління базами даних, яка дозволяє зберігати, обробляти та аналізувати великі обсяги даних. Для роботи з даними в базі Oracle необхідно вміти складати запити на мові SQL ( Structured Query Language ), яка є стандартною мовою для роботи з реляційними базами даних.

SQL-запит — це команда, яка вказує на базі даних, які дані потрібно вибрати, додати, змінити або видалити. SQL-запит складається з різних елементів, таких як ключові слова, оператори, функції, вирази та умови. Синтаксис запиту SQL залежить від типу операції, яку потрібно виконати.

У цій статті ми розглянемо основні типи SQL-запитів у базі даних Oracle та наведемо приклади їх використання.

Вибір даних за допомогою оператора SELECT

Оператор SELECT — це тип SQL-запиту, що найчастіше використовується, який дозволяє вибирати дані з однієї або декількох таблиць або уявлень бази даних. Синтаксис оператора SELECT виглядає так:

SELECT [DISTINCT] column_list

FROM table_list

[WHERE condition]

[GROUP BY group_by_list]

[HAVING group_condition]

[ORDER BY order_by_list]

У цьому синтаксисі:

• column_list — це список стовпців, які потрібно вибрати з таблиць або уявлень. Можна використовувати зірочку (*) для вибору всіх стовпців.

• table_list — це список таблиць або уявлень, з яких потрібно вибрати дані. Можна використовувати псевдоніми (аліаси) для спрощення посилань на таблиці або уявлення.

• WHERE — це опціональна частина, яка дозволяє фільтрувати дані за заданою умовою. Умова може складатися з різних операторів порівняння, логічних операторів та функцій.

• GROUP BY — це опціональна частина, яка дозволяє групувати дані по одному чи кільком стовпцям. Це корисно для виконання агрегатних функцій, таких як сума, середня, мінімум чи максимум за групами даних.

• HAVING — це опціональна частина, яка дозволяє фільтрувати дані за умовою, що застосовується до груп даних. Це відрізняється від умови WHERE, яка застосовується до окремих рядків даних.

• ORDER BY — це опціональна частина, яка дозволяє сортувати дані по одному або кільком стовпцям у порядку зростання (ASC) або спадання (DESC).

Приклад:

Допустимо, у нас є таблиця employees, яка містить інформацію про співробітників компанії. Таблиця має такі стовпці: emp_id, emp_name, emp_dept, emp_salary. Ми хочемо вибрати імена та зарплати всіх співробітників, які працюють у відділі IT та отримують більше 50000 рублів на місяць. Крім того, ми хочемо відсортувати результати зменшення зарплати. Для цього ми можемо використовувати наступний SQL-запит:

SELECT emp_name, emp_salary

FROM employees

WHERE emp_dept = 'IT' AND emp_salary > 50000

ORDER BY emp_salary DESC;

Результат виконання цього запиту може мати такий вигляд:

| emp_name | emp_salary |

|----------|------------|

| Анна | 80000 |

| Іван | 70000 |

| Петро | 60000 |

Додавання даних за допомогою оператора INSERT

Оператор INSERT — це тип SQL-запиту, що дозволяє додавати нові дані у таблицю бази даних. Синтаксис оператора INSERT виглядає так:

INSERT INTO table_name (column_list)

VALUES (value_list);

У цьому синтаксисі:

• table_name — це ім'я таблиці, до якої потрібно додати дані;

• column_list — це список стовпців, до яких потрібно додати дані. Якщо список стовпців не вказано, дані додаються в усі стовпці таблиці в порядку їх визначення;

• value_list — це список значень, які потрібно додати до стовпців. Кількість та тип значень повинні відповідати кількості та типу стовпців.

Приклад:

Допустимо, ми хочемо додати нового співробітника до таблиці employees. Новий співробітник має такі дані: emp_id = 10, emp_name = 'Ольга', emp_dept = 'HR', emp_salary = 40000. Для цього ми можемо використовувати наступний SQL-запит:

INSERT INTO employees (emp_id, emp_name, emp_dept, emp_salary)

VALUES (10, 'Ольга', 'HR', 40000);

Після виконання цього запиту в таблиці працівників з'явиться новий рядок з даними про нового співробітника.

Зміна даних за допомогою оператора UPDATE

Оператор UPDATE - це тип SQL-запиту, який дозволяє змінювати наявні дані у таблиці бази даних. Синтаксис оператора UPDATE виглядає так:

UPDATE table_name

SET column1 = value1, column2 = value2, ...

[WHERE condition];

У цьому синтаксисі:

• table_name — це ім'я таблиці, в якій потрібно змінити дані.

• SET — це частина, яка вказує, які стовпці та значення потрібно змінити. Можна змінити один або кілька стовпців за один раз.

• WHERE — це опціональна частина, яка дозволяє фільтрувати дані за заданою умовою. Якщо умова не вказана, то змінюються усі рядки таблиці.

Приклад:

Допустимо, ми хочемо підвищити зарплату на 10% усім співробітникам, які працюють у відділі IT. Для цього ми можемо використовувати наступний SQL-запит:

UPDATE робітників

SET emp_salary = emp_salary * 1.1

WHERE emp_dept = 'IT';

Після виконання цього запиту у таблиці employees зміняться значення стовпця emp_salary для всіх рядків, у яких значення стовпця emp_dept дорівнює 'IT'.

Видалення даних за допомогою оператора DELETE

Оператор DELETE — це тип SQL-запиту, що дозволяє видаляти наявні дані з таблиці бази даних. Синтаксис оператора DELETE виглядає так:

DELETE FROM table_name

[WHERE condition];

У цьому синтаксисі:

• table_name — це ім'я таблиці, з якої потрібно видалити дані.

• WHERE – це опціональна частина, яка дозволяє фільтрувати дані за заданою умовою. Якщо умова не вказана, видаляються всі рядки таблиці.

Приклад:

Припустимо, ми хочемо видалити з таблиці працівників всіх співробітників, які працюють у відділі HR. Для цього ми можемо використовувати наступний SQL-запит:

DELETE FROM employees

WHERE emp_dept = 'HR';

Після виконання цього запиту з таблиці працівників видаляться всі рядки, у яких значення стовпця emp_dept дорівнює 'HR'.

Висновок

Отже, мої друзі, у цій статті ми розглянули основні типи SQL-запитів у базі даних Oracle і навели приклади їх використання. SQL-запити дозволяють вибирати, додавати, змінювати та видаляти дані з таблиць або уявлень бази даних. Для складання SQL-запитів необхідно знати синтаксис мови SQL та структуру бази даних. Для спрощення роботи з SQL-запитами можна використовувати будівельник запитів, доступний у засобах розробки та аналітики Oracle. Звичайно, це навіть не верхівка айсберга того, що пропонується на курсі «12сSQL1: Основи SQL1», але я буду щиро радий, якщо допоміг хоча б частково роз'яснити структуру роботи SELECT . А за глибшими знаннями приходьте до нас вчитися!