Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка (ЦДУ)

Найжахливіший факультет – це факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій. У моїй групі було багато досвідчених професіоналів (вчителів із великим стажем, директорів шкіл), які врешті покинули навчання через психологічний тиск. Викладачі спершу допомагали з відповідями на вступних іспитах, а потім почали погрожувати складністю здачі предметів. Адекватних викладачів було лише кілька, решта — психологічно тиснули. Розклад чітко не дають, магістерські теми надіслали пізно ввечері й вимагали обрати до обіду наступного дня. Цей університет став жахливим, викладачі поводяться, наче боги. Я теж покинула навчання, бо моє здоров’я та нерви дорожчі. Якщо вам дорога ваша психіка, не йдіть на цей факультет! Дуже не раджу! Шкода, коли у країні війна, а деякі викладачі, втратили людяність!

Отримала першу вищу освіту тут у 2015-2018 роках. Тоді ставлення було іншим, хоча корупція була. Деякі викладачі залякували студентів, що ми не здамо предмети, і зрештою доводилося платити. Проте були й ті, хто йшов назустріч і допомагав, за що їм велика подяка – таких згадую з приємністю. Тож я вирішила повернутися сюди за другою вищою освітою. Вступила і була здивована, що на вступних іспитах студентам диктували відповіді, бо бракувало абітурієнтів. На жаль, це було моєю великою помилкою. Навчання проходило дистанційно та на заочній формі. Багато викладачів спілкувалися з нами без належної поваги, хоча ми вже мали досвід роботи в школі. Їхнє ставлення було таке, ніби ми школярі. До того ж, планування семестру було дуже неорганізованим. Замість тижневої начитки лекцій, нас змушували робити завдання та одразу ж здавати на перевірку. Тому я протримавшись пару місяців цього безладу забрала документи. Я дуже розчарована у ЦДУ. Раніше він був кращий набагато, чим зараз! Не раджу нікому!!

1. Корупція тут майже відсутня. Принаймні так було раніше, але не думаю, що кардинально щось змінилось. На фоні медичного коледжу Мухіна, тут корупції немає; 2. Теплі аудиторії на кафедрі біології; 3. Більшість викладачів приємні люди. Мова про кафедру біології (хімія -ні); 4. Посередні знання, бо відсутня практична хімія і біологія. Після цього вузу пощастить, якщо на заводі чи в лабораторії трапляться люди, які всьому навчать з 0; 5. Ніхто не розповідав, як пояснити дітям задачі чи навчити урівнювати рівняння. Пари з методик і педагогік абсолютно непотрібні в такому форматі, як були ; 5. Ніяке студентське життя ; 6. Відсутні наукові гуртки. Мені хотілось би наукових гуртків не на папері , а от саме діючих; 7.Маленький факультет, малі набори груп. Тут немає такої мережі для студентів як у КПІ чи медичному університеті; 8. Нормальний деканат, нормальні співробітники кафедр. Від років навчання тут не лишилось нічого, крім диплому, який не знадобився (на щастя).

Корупція процвітає. Чим ближче кінець семестру тим більше починають викручувати руки, бо казну потрібно поповнювати.

Найжахливіший універ серед усіх! Навчався на факультеті педагогіки психології та мистецтв Конкретно: 1. Знань ви тут ніколи не отримаєте, все читають викладачі з листочка, навіть самі матеріал не знають. 2. Корупція. Самі стикнулись із фразою "купуйте мій посібник, без нього заліку не буде" 3. Жахливе ставлення до студентів, зверхність і неповага від представників деканату. (зіштовхнулись із ще гіршим ставленням від деканату іншого факультету) 4. Деякі викладачі говорять російською та надсилають частини матеріалу лекцій також російською. 6. Запізнення від більшості викладачів жахливі і правило 15 хвилин не діє. Ви маєте сидіти чекати 5 10 20 хвилин а іноді пам'ятаю чекали і цілу пару. 7. Холод. Опалення нема, в підвалах неймовірно холодно. 8. Ну і таракани і проблеми в гуртожитку на додачу. Найбезглуздіші чотири роки мого життя.