Ліцей №85 міста Києва

Школа хороша. Директор, Тетяна Миколаївна, робить все можливе і неможливе для затишку і створення здорової атмосфери в школі: ремонти, купа свят, щоб діти могли знайти і проявити себе. Лариса Василівна (укр.мова), Олена Арнольдівна (зарубіжна), Олена Володимирівна (англ) - низький уклін за Вашу роботу, повагу до учнів та грунтовні знання. Новий вчитель права Марина Григорівна зацікавила предметом, дитина 2 чи 3-ій раз читає Конституцію. Ніхто не примушує здавати гроші на охорону і утримання школи, це вибір батьків. Вибачте, але дітей багато, школа стара, але з історією... для мене важливий комфорт дитини, тому не бачу проблеми в посиліьній участі у благоустрої школи. Під час ковіду оперативно організували якісний цифровий освітній простір. За будь-яких умов проводяться уроки - очно або онлайн. Питання з укриттям вирішено. Діти ХОДЯТЬ до школи, а не отримують завдання на самостійне (читай- батьківське) опрацювання. Недоліки є всюди. Загалом школа з душею.

Бажаєте ‚щоб самооцінка вашої дитини зазнала руйнації —вам сюди. Більшість вчителів‚особливо молодшої школи —пенсійного віку з совдепівською методою. Дуже розвинуто таке поняття‚як "стукач". Окрема тема—це побори. На все. На школу. На клас. Охорону. Закон‚що забороняє це робити —ігнорується. Так само‚як і закон про українську мову. Предмети викладаються українською(номінально)‚але на перерві всі спілкуються московською і діти і вчителі. Дуже б хотілося написати щось хороше на останок. Довкруж школи є вишневий сад. Гарний. Красивий. Садив ще перший директор. Але зараз занедбаний та поступово вирубується...

Школа очень хорошая, половина учителей － супер. Химия отличная, биология, география. Гуманитарные предметы нормальные тоже.

Прямо сейчас я переживаю свой последний год в 85-й школе; и говоря "прямо сейчас", я имею в виду именно это — сегодня понедельник, и я в очередной раз зря просиживаю штаны на второй на неделе информатики (для справки: этот предмет мы не сдаём). Новоиспеченный учитель не очень переживает по поводу того, получаем ли мы знания, — как, надо сказать, и многие другие здешние учителя. Большинство уроков проходят безрезультатно из-за безразличия преподавателей: многие в открытую списывают, общаются и всячески высказывают свое недовольство. К ЗНО приходится готовится самостоятельно, поскольку многие темы, которые там представлены, должным образом, к сожалению, так и не раскрываются; вместо подготовки к экзаменам в школе мы участвуем в мероприятиях, устраиваем праздники и не менее активно продолжаем строить из себя успешное учебное заведение. Что касается здешей «внутренней кухни», самоорганизация тоже очень непрофессиональная. Есть пара-тройка хороших учителей, но в целом — хочется скорее уйти.

При чтении комментариев, где хвалят некоего преподавателя, мне вспомнилась продлёнка в младших классах. Я училась не в его классе, но продлёнку мой класс шёл к нему. Возле доски висел ремень, и провинившихся он им ударял. Случаев, чтоб доставалось девочкам, я не видела, а мальчикам - да. Мне было очень страшно. Понимаю, что дети балуются, с ними тяжело, но до сих пор меня этот факт приводит в ужас. Считаю, это очень унизительно и не педагогично.