Підсумки 2024 року в освіті: ключові зміни та труднощі

Навчальний рік наблизився до екватора, а календарний рік зриває останні листки, залишаючи за собою чимало приводів для підсумків. Освітній 2024 рік був насичений на події: одні ініціативи Міністерства освіти і науки сміливо підняли вітрила та рушили вперед, як-от державні гранти для вступників і новий закон про дошкілля. Інші ж залишилися на горизонті обіцянок. Які знакові зміни 2024 року вже формують майбутнє української освіти, а які так і лишились на папері — у нашому підсумковому огляді.

Дошкілля в очікуванні змін

• Новий закон «Про дошкільну освіту» ухвалено

Новий Закон «Про дошкільну освіту» має значно полегшити життя багатьом родинам, адже враховує інтереси дітей. Тепер кожна дитина може відвідувати садочок до 11 годин на день, а діти 6 років, які не пішли до школи, можуть продовжити відвідувати садок. А щоб нарешті на практиці охопити дошкільною освітою всіх дітей, у законі зафіксували нові форми: мобільні садки, дошкільні осередки при різних установах, сімейні та садки для дітей із особливими освітніми потребами.

Закон скоротив навантаження на педагогів: тепер робочий день вихователів безпосередньо з дітьми триватиме 5 годин замість 6, а відпустка збільшена до 56 днів.

• Зарплати не підвищили

Зарплати вихователів залишаються низькими. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, державний бюджет не фінансує дошкільну освіту — це завдання місцевої влади. Це питання може зрушити з місця новий Закон «Про дошкільну освіту», який дає місцевій владі можливість встановлювати зарплати вихователів без обмежень. Маємо надію, що у 2025 році ця норма працюватиме на користь педагогам.

Шкільна освіта: від успіхів до викликів

У шкільній ланці у 2024 році відбулося чимало хороших подій.

• Безоплатне харчування 

Восени 2024 року стартувала програма безоплатних обідів для учнів 1–4 класів. У 2025 році ця ініціатива продовжиться — кошти вже передбачені в держбюджеті. Ба більше, з 2025–2026 навчального року безоплатним харчуванням планують забезпечити і старшокласників — учнів 5–11 класів.

• Школа офлайн: діти повертаються за парти

Ця політика МОНу, хоча й має на меті повернути за парти якомога більше школярів та сприяти якісній дистанційці там, де неможливо відновити доступ до очної освіти, сприйнялася суспільством неоднозначно. Адже, з одного боку, для низки шкіл вона означатиме призупинення діяльності, зокрема через те, що діти ВПО муситимуть з 2025 року відвідувати школи за новим місцем проживання. З іншого — передбачає кошти на автобуси, облаштування укриттів у закладах та техніку для навчання. А дітям з тимчасово окупованих територій гарантує форму навчання за педагогічним патронажем, тобто більш індивідуальний підхід. Діти за кордоном зможуть вчитися в українських школах за скороченою програмою.

• Масове будування шкіл-укриттів

Поки війна руйнує мирне життя, навчання не припиняється, а опускається під землю. Цього року на Харківщині, Сумщині, Миколаївщині й інших прифронтових регіонах з’являються школи-укриття. Держава виділила на це 7,5 мільярда гривень. Деякі підземні школи вже відчинили свої двері для учнів. Нині активно будують або ремонтують 79 таких шкіл.

• Триває активна підготовка до старшої профільної школи

Ще цей рік позначився затвердженням Державного стандарту профільної середньої освіти. Він стане обов’язковим з 2027 року, але підготовка вже йде повним ходом, зокрема комунікаційна. На окремому сайті МОН роз’яснює основні зміни батьківству, учням та освітянам. Ключове — після 9 класу навчання можна продовжити в академічному ліцеї (10-12 класи), який готуватиме до вступу в університет, або у професійному коледжі, який готуватиме до ринку праці.

• У фокусі уваги — боротьба з булінгом

МОН продовжує політику протидії булінгу в школах. У 2024 році з’явилась можливість повідомляти про цькування онлайн. При чому діти це можуть робити анонімно. Також у планах підвищити штрафи за булінг до 10 000 гривень, щоб посилити відповідальність батьків за виховання дітей.

• Держава відмовилася від фінансування золотих медалей 

У 2024 році посадовці ухвалили ще одне важливе рішення — не виготовляти золоті та срібні медалі для випускників шкіл коштом держави. Факт відзначення відмінників залишається, але самі нагороди, які у 2024 році коштували бюджету майже 3 мільйони гривень, тепер зможуть виготовляти місцеві влади, якщо того забажають.

Поряд із вагомими досягненнями, у шкільній освіті залишаються й проблеми.

• Реформа НУШ у базовій школі провисла

У 5–7 класах реформа Нової української школи подекуди зазнала невдач. Брак підготовки вчителів призвів до того, що діти відчули «регрес» — повернення до старих методів навчання. «Відбувся такий собі обман дітей, коли вони вийшли з нової молодшої школи і в п’ятому класі повернулися назад до ціннісних підходів старої школи. Я не буду узагальнювати, тому що є дуже прогресивні колективи, які витягнули це на собі. Але так, маємо проблему», — зазначає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

• Українська мова на перервах: ідея без чіткого плану

Не знайшла чіткої реалізації й ідея створення українськомовного середовища в освітніх закладах. Законопроєкт про обов’язок учнів розмовляти державною мовою не лише під час занять, а й на перервах, поки без чіткого плану. Єдине визначено, що саме керівники та педагоги мають стати амбасадорами української мови.

До слова, для вчителів та директорів за порушення мови робочого спілкування вже передбачено штраф у розмірі 3400–6800 гривень, а за порушення мови освіти — від 3400 до 5100 гривень. Посадовці запевняють, що для дітей за використання російської штрафів не буде.

• Підручники: проблеми зі змістом та доставкою

З підручниками для шкіл справи йдуть не найкраще. Школи отримують їх із затримками, навчальні матеріали не проходять належної перевірки, а для дітей за кордоном досі немає механізмів забезпечення літературою. Усе це стало каменем спотикання та підґрунтям визнати роботу Міносвіти в цьому напрямі незадовільною.

• Вчителі залишилися без підвищення зарплат

Попри обіцянки підвищити зарплати педагогів, як того вимагає Закон «Про освіту» до рівня трьох мінімальних заробітних плат, учителі все ще отримують зарплату за тарифною сіткою. Лише невеликі доплати у 1000 гривень із січня 2025 року дають надію на покращення, але й з ними до рівня гідної оплати праці ще далеко.

Середні зарплати в освіті найнижчі серед усіх сфер економіки. Згідно з даними держстату за ІІІ квартал 2024 року середня зарплата освітян на 35 % нижча за середню зарплату в Україні й становить 14 219 гривень. Про зарплати вчителів, особливо новачків, ми зробили окреме дослідження.

Вища та передвища освіта

Реалізовано чимало змін й у вищій та професійній освіті.

• Модернізація профтехів

Щоб зняти з профосвіти ярлики «другосортності», держава у 2024 році активно інвестувала в її розвиток. На осучаснення майстерень та закупівлю обладнання виділено 550 мільйонів гривень — усе для того, щоб підвищити престижність профтехосвіти в очах вступників та максимально наблизити навчання до потреб бізнесу. Результати вступу виправдовують очікування: 94 803 вступники цьогоріч обрали профтехосвіту, а обсяг регіонального замовлення виконано на 92 %, проти 88 % у 2023 році.

• Першокурсники отримали гранти на навчання

Вищій освіті 2024 рік приніс нову фінансову форму — державні гранти для вступників із високими балами НМТ. Це, дійсно, резонансна подія, бо тепер здібні студенти, які з певних причин не вступили на бюджет — чи то через високий конкурс, чи то через вступ до приватних вишів — теж мають фінансову підтримку. У 2024 році гранти отримали близько 14 тисяч першокурсників. Експеримент з грантами виявився вдалим, а тому змінює підхід до розподілу бюджетних коштів на освіту у 2025 році.

• Студентам — гнучкі освітні траєкторії

У 2024 році отримала законодавчий ґрунт ще одна ініціатива МОНу — студенти завдяки Закону про індивідуальні освітні траєкторії зможуть обирати свою спеціальність не одразу, а після першого курсу, а також матиме більше свободи у виборі навчальних дисциплін. Контрактники зможуть закінчити бакалаврат швидше — за три роки або вчитися довше, поєднуючи навчання з роботою. Закон набрав чинності у серпні 2024 року.

• Перехід на новий перелік спеціальностей

Маємо ще один важливий поворот, який наближає українську освіту до міжнародних стандартів — з 1 листопада 2024 року в Україні функціонує новий перелік галузей знань та спеціальностей: замість 28 тепер маємо 11 галузей знань. На деяких спеціальностях, як-от право, економіка, психологія, філологія, соціологія та політологія, навчання тепер можливе лише у ЗВО. Це означає, що здобути ці професії в коледжах більше не вийде, адже вони потребують ґрунтовнішої підготовки.

• Зміна ректорів в університетах

У 2024 році у багатьох університетах продовжили змінюватися керівники. Загалом за останні півтора року нових ректорів отримали 22 заклади вищої освіти. Це важливий крок для перезавантаження закладів, адже в деяких з них керівництво не змінювалося десятиліттями. 

Також цього року у трьох вишах розпочався експериментальний проєкт із розвитку автономії. Він означатиме тіснішу співпрацю з бізнесом та меншу залежність від державних органів.

• МОН боровся зі схемами ухилення від мобілізації через освіту

Цього року Міністерство освіти і науки активно протистояло лазівкам для уникнення мобілізації. Інструментів було кілька: від жорсткіших правил вступу до аудиту закладів. Деякі з них давали бажаний результат, як-от додаткові іспити до аспірантури, неможливість отримати відстрочку при поновленні на навчання, відрахування з університетів чоловіків мобілізаційного віку, які не відвідували пари.

Та не всі ініціативи МОН отримали логічне завершення.

• Невдалі спроби анулювати ліцензії вишам-порушникам

Щоб покарати університети, які зловживали набором вступників поза нормами, МОН намагався позбавляти їх ліцензій. Деякі спроби зазнали фіаско. Йдеться зокрема про Класичний приватний університет в Запоріжжі, який за два роки набрав на 3401 особу більше за свій ліцензійний обсяг, а згодом через суд зупинив дію наказу МОНу щодо анулювання ліцензії.

• Боротьба з недоброчесністю при вступі була хаотичною

Наприклад, щоб відсіяти тих, хто вступав до аспірантури не задля науки, а для відстрочки від мобілізації, МОН змінював правила під час гри, тобто вносив зміни у правила, коли вступна кампанія була в самому розпалі, а потенційні аспіранти вже складали вступні іспити. Що не зовсім доброчесно щодо вступників, які обирали освіту за покликом серця.

• Реорганізація університетів зависла у повітрі

Амбітні плани МОН щодо об’єднання закладів вищої освіти розбивалися о глибу протестів, зокрема через відсутність чітких критеріїв та комунікації. Рахункова палата визнала цю реформу не ефективною, рекомендувавши МОНу розробити зрозумілі кроки та публічно обговорювати плани оптимізації. За 2024 рік проведено 9 успішних реорганізацій ЗВО, хоча планувалося значно більше.

2024 рік залишив по собі яскраві реформи, але й чимало нерозв’язаних питань. Утім, закладені основи можуть стати поштовхом до подальших змін у 2025 році. Чи вдасться довести всі ініціативи до логічного завершення — покаже час.