Вшануймо освітян, які захищають Україну!

На початку жовтня ми відзначаємо дві важливі дати для кожного українця — День захисників і захисниць України та День працівників освіти. У ці дні команда Education.ua висловлює подяку всім, хто стоїть на варті нашої свободи, і тим, хто виховує майбутні покоління волелюбних українців. Та розповідає про педагогів, які своїм прикладом показують, що сила знань та зброї може йти пліч-о-пліч заради майбутнього України.

У День захисників і захисниць та напередодні Дня працівників освіти ми вшановуємо освітян, які залишили свою роботу в закладах освіти, щоб долучитися до лав Збройних Сил України. Ваш подвиг — це величний приклад відданості освіті та Батьківщині. Дякуємо за вашу хоробрість, незламність і зусилля в аудиторіях та на полі бою.

Хочемо, щоб кожен знав імена цих педагогів, які виборюють наше майбутнє:

Історії освітян, які стали на захист України

Колеги освітян-захисників поділилися безліччю історій про відважних воїнів. Ці історії сповнені сили, відваги та надій на повернення захисників до мирного життя після перемоги. Ось кілька історій.

Про Олександра Миргородського, директора Хохітвянської гімназії:

«Його педагогічне кредо: «Живу так, як навчаю», тому 24 лютого 2022 року, довго не роздумуючи, записався до лав Збройних Сил України. Працює директором та вчителем англійської мови у Хохітвянській гімназії, тому й отримав позивний «Директор». Брав участь у боях на Вугледарському, Бахмутському, Авдіївському напрямках. Отримав медалі «За участь в боях «Бахмутський рубіж» та «За незламність духу».

Про Андрія Малаха, вчителя фізичної культури та керівника гуртка з хореографії:

«Андрій Анатолійович — учитель фізичної культури, керівник гуртка з хореографії зразкового хореографічного колективу «Аеліта» ЗЗСО № 19 м. Чернігова. Під час облоги Чернігова був волонтером, допомагав теробороні міста в питаннях харчування військових, а з 22 квітня 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ. Його підрозділ понад рік тримав оборону під Бахмутом. Зараз служить на Покровському напрямку. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача «Хрест хоробрих», «Срібний хрест», «Лицарський хрест», нагрудним знаком за зразкову службу».

Про Любов Дзюбенко, учительку української мови та літератури Харківського ліцею № 183:

«Любов Миколаївна — Вчитель за покликанням. Користується повагою учнів, батьків, колег. І на фронті Любов не на мить не забуває, що вона в першу чергу — Вчитель. Ненав’язливо цитує українських письменників, переказує класику, пояснює правопис, править документи та рапорти».

Про Івана Шибкова, учителя французької мови та керівника медіагуртка «Шкільне телебачення» Лисичанського ліцею № 28 «Гарант»:

«22 січня 2022 року разом з учнями вперше запустив квадрокоптер над територією Лисичанського ліцею, знімали сюжет про ланцюжок єднання до Дня Соборності України. А вже за місяць, 24 лютого, змушений був ухвалити рішення про евакуацію родини. Коли розпочалась широкомасштабна битва за Донбас, Іван Юрійович почав курсувати за маршрутом Дніпро-Лисичанськ, де розвозив допомогу бійцям та цивільним, а на зворотному шляху евакуював людей. А вже навесні 2023 року Іван Юрійович змінив статус учителя і волонтера на військовослужбовця аеророзвідки. Щиро віримо в те, що після Перемоги Іван Юрійович обов’язково запустить квадрокоптер над відбудованим ліцеєм «Гарант» у Лисичанську».

Про Дмитра Хорошилова, музичного керівника закладу дошкільної освіти № 3 «Планета дитинства» м. Кам’янське:

«Дмитро Валерійович Хорошилов за освітою — хоровий диригент. Закінчив музичне училище, а потім — Харківську державну академію культури. Працював на посаді музичного керівника з 2019 року. До лав ЗСУ став з перших днів війни — 24 лютого 2022 року. Мав позивний «Музикант». Переніс два поранення, кожного разу повертався до побратимів. У травні 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання під час боїв на Донецькому напрямку. Всі сподіваємося, що Дмитро живий, знаходиться в полоні. Чекаємо гарних новин і Перемоги».

Про Віктора Руссу, вчителя Захисту України ліцею № 40 м. Миколаєва:

«Віктор «Симеїз» Руссу — командир мінометного взводу 36-ї бригади морських піхотинців, що обороняли Маріуполь. Як у 2014, так й у 2022 роках Віктор Іванович був поруч зі своїми побратимами у 36-й бригаді морської піхоти. 21 вересня 2022 року він повернувся в Україну в рамках обміну. Після звільнення Віктору Руссу вручили орден Богдана Хмельницького III ступеня, яким він був відзначений 19 квітня, ще перебуваючи на «Азовсталі».

Вшануймо полеглих освітян

Схиляємо голови перед тими героями, чиї серця билися в унісон із рідною землею до останнього. Вшануймо пам’ять та мужність освітян, які віддали життя за свободу України. Спомин про їхню відвагу залишиться назавжди у наших серцях. 

Уклінно дякуємо всім захисникам і захисницям за сміливість, силу й рішучість у боротьбі за нашу свободу! Завдяки вам, гідним нащадкам козацтва, ми маємо не тільки сьогодення, але й віру у майбутнє, у якому виховуватимемо нове покоління свідомих та незалежних українців.

Інформацію про захисників-освітян нам надали їхні колеги із закладів освіти.

Якщо ви знаєте педагогів, які боронять нашу державу, розкажіть про них у коментарях. Разом вшануємо кожного героя!

Слава Україні!