Зростання кількості медалістів VS падіння якості знань: парадокс шкільної освіти

За останні роки українська освіта зіткнулася із цікавим феноменом: кількість випускників, які отримують золоті та срібні медалі, невпинно зростає, водночас моніторинги якості освіти демонструють погіршення знань учнів.

Відмінників стає більше: медалі за знання чи для статистики?

Дані закупівлі медалей, проаналізовані освітнім омбудсменом через систему Prozorro, демонструють значний стрибок у кількості нагород. За шість років — з 2019 до 2024 — кількість медалістів зросла на 141,36 %, тоді як кількість випускників збільшилася лише на 24,67 %. У 2019 році медалі отримали близько 10,1 тисячі осіб, а вже у 2024 році — 24,3 тисячі. Особливо вражає приріст золотих медалістів: якщо у 2019 році вони становили лише 3,1 % від усіх випускників, то у 2024 році цей показник зріс до 8,2 %.

Така динаміка з медалістами наштовхує на важливе питання: чи дійсно рівень знань настільки виріс, що майже кожен десятий випускник гідний медалі? Чи це радше зниження вимог та якості оцінювання?

Що говорять дослідження PISA та НМТ

Якщо подивитися на об’єктивні дані про якість знань, картина виглядає не так оптимістично. Наприклад, дослідження PISA-2022, яке оцінює освітню підготовку підлітків, виявило, що 42 % українських учнів не досягли базового рівня з математичної грамотності, 41 % — з читацької, а 34 % — з природничої. Ці дані вказують на серйозні освітні втрати, особливо через відсутність в учнів навичок критичного мислення, аналізу та логічного обґрунтування.

Окремі невтішні результати також демонструє національний мультипредметний тест: у 2024 році не склали іспит 14,4 % абітурієнтів — 40 753 учасники. Звісно, на це вплинув і новий формат проведення, тобто більша кількість предметів на іспиті, і підвищення прохідних балів, та все ж статистика сигналізує про певні тривожні моменти. Найважчою дисципліною для учнів виявилася математика: її не подолали понад 36 тисяч учасників, а середній бал із цього предмета становить лише 132,5. З географії цього року немає жодного учасника, який би отримав найвищий результат, тобто 200 балів. А якщо придивитися до 200-бальних результатів з обов’язкових предметів, які були на НМТ 2023 та 2024 року, тобто математики та української мови, то їх кількість також відчутно знизилась:

Отже, моніторинги свідчать, що діти втрачають знання. І в цьому контексті зростання кількості медалістів виглядає особливо дивно. Причина може критися у підходах до оцінювання. Як зазначає голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, списки медалістів формуються ще до кінця навчального року, а це може підштовхувати школи «дотягувати» учнів до потрібних оцінок. А з огляду на те, що на виготовлення медалей витрачається чимало бюджетних коштів, комітет з питань освіти ВР вже висунув пропозицію відмовитись від фінансування цих нагород.

Та зростання кількості медалістів на тлі погіршення результатів знань свідчить про проблеми із системою оцінювання у школі.