Батькам школярів: що чекає на вашу дитину з 1 по 12 клас

Батьки школярів або майбутніх першокласників уже знають, що сучасна шкільна освіта відрізняється від тієї, яку здобували вони. Та реформи тривають, зокрема змінюється структура закладів загальної середньої освіти: усі школи будуть поділені на початкові школи, гімназії та ліцеї. Наш путівник шкільною освітою допоможе розібратися в цих змінах та важливих для дитини етапах на кожному рівні середньої освіти.

Почнемо з найголовнішого: Закон «Про освіту» визначає, що повна загальна середня освіта є обов’язковою та поділена на три рівні:

1) початкова освіта (1–4 класи) — початкова школа;

2) базова середня освіта (5–9 класи) — гімназія;

3) профільна середня освіта (10–12 класи) — ліцей.

Кожен із цих рівнів додатково може ділитися на цикли, тобто етапи. Як приклад:

Найважливіші зміни у шкільній освіті

Україна переходить на 12-річну систему шкільного навчання, як у багатьох розвинених країнах світу, тому наразі триває реорганізація мережі шкіл. Вона передбачає, що не всі школи збережуть у своєму складі три ланки (з 1 по 12 клас), як це було раніше в більшості шкіл. Тобто окремі школи стануть виключно початковими, тож матимуть лише 1–4 класи, а ті, які раніше набирали учнів у 10–11 класи, після реформи можуть стати гімназіями, де навчатимуть тільки до 9 класу. Це означає, що раз на кілька років деяким батькам доведеться шукати іншу школу для своєї дитини.

Та основні зміни відбудуться у старшій школі — після 9 класів учні зможуть продовжити навчання в академічних ліцеях або професійних коледжах. Ліцеї мають стати окремими закладами. Водночас при реорганізації шкіл можуть бути й такі комбінації:

• початкова школа + гімназія (тобто до 9 класів);
• гімназія + ліцей (5–12 класів, тобто без 1–4 класів);
• початкова школа + гімназія + ліцей (1–12 класи).

Зміни у шкільній освіті направлені на те, щоб діти могли отримувати не тільки якісні теоретичні знання, а й практичні навички, для яких потрібні обладнання та лабораторії. Тому й обрано шлях, коли кожну школу оснащуватимуть сучасним обладнанням під конкретні профілі. 

Розглянемо докладніше особливості навчання школярів на різних рівнях.

Початкова освіта

• Вік

Як правило, навчання в початковій школі ваша дитина має розпочати з 6–7 років. Але семирічкам обов'язково потрібно почати навчання, якщо дитині виповнилося 7 років на початок навчального року, тобто на 1 вересня. З іншого віку дозволено розпочинати навчання в школі особам з особливими освітніми потребами.

• Підготовка

Щоб ваша дитина розпочала навчання у початковій школі, вам потрібно до 31 травня подати документи та заяву на зарахування. Для цього необов’язково йти до школи, адже це питання можна вирішити онлайн.

При виборі початкової школи не зайвим буде звернути увагу на її статус — це окремий заклад чи підрозділ, наприклад, у складі гімназії. Адже якщо початкова школа відокремлена і 5–9 класів у ній немає, то після 4 класу вам потрібно буде підбирати гімназію.

Також батькам майбутніх першокласників можна обирати, за якою програмою буде навчатися дитина в початковій школі із запропонованих закладом, а також форму навчання: очна, дистанційна, індивідуальна.

Перед початком навчання у початковій школі варто пам’ятати й про обов’язковий медичний догляд, адже у школу вам потрібно буде подати довідку про стан здоров’я дитини. Але якщо ваша дитина розпочне навчання на дистанційній або індивідуальній формі навчання, надавати довідку про медичний огляд не потрібно.

Батькам майбутніх першокласників стануть у пригоді поради з наших матеріалів Вступ до школи: що треба вміти майбутньому першокласнику та Підготовка дитини до школи: інструкція для батьків майбутніх першокласників.

• Кількість учнів

З 2024 року у перших класах має навчатися не більше 24 учнів. Але якщо клас вчиться повністю дистанційно, то кількість учнів може бути більшою.

• Навчання

Програма Нової української школи, або ж НУШ, за якою працюють у більшості початкових шкіл, націлена на те, щоб замотивувати дитину до навчання, тому перші роки в учнів буде багато ігрової та інтерактивної діяльності. Навчання орієнтовано на розвиток критичного мислення, креативності, комунікації, співпраці, тому вашу дитину вчитимуть працювати в парах та групах, розвиватимуть навички роботи над проєктами. Домашні завдання у перший рік навчання практично не задаватимуть, хіба що у випадку, коли щось не встигли доробити на уроці.

Окрема увага зараз приділяється ментальному здоров’ю та емоційному стану учнів. Тож одним із нововведень є так звані «уроки щастя», покликані розвивати у дітей психологічну стійкість та навички боротьби зі стресом. Це будуть не окремі, а інтегровані заняття в інші дисципліни.

• Оцінювання

Щоб максимально підтримувати мотивацію в учнів, оцінювання в 1–2 класах має формувальний підхід: замість балів, роботу вашої дитини оцінюватимуть словами, наприклад: «Так тримати», «Спробуй ще», «Можеш краще» тощо.

Уже з 3 класу вводяться оцінки по рівнях: початковий, середній, достатній, високий. Це допомагає дітям краще розуміти свої досягнення і те, над чим потрібно працювати.

Після закінчення 4 класу дитина складає державну підсумкову атестацію (ДПА), отримує свідоцтво про початкову освіту та переходить до гімназії.

Зауважимо, що під час дії воєнного стану ДПА у школах не проводять. Виключення лише для тих класів, які беруть участь у пілотуванні нової моделі ДПА.

Базова середня освіта

• Гнучкі та індивідуалізовані навчальні плани

Уже з 5 класу на учнів чекає предметне спрямування. Тобто в навчальному плані дитини буде більше уроків відповідно до того, яке спрямування ви оберете із запропонованих школою. Як приклад — математичне, інформатичне, гуманітарне тощо. На вибір навчального спрямування також можуть вплинути досягнення дитини з предметів у початковій школі та результати психологічного діагностування, яке проводить шкільний психолог.

У 7–9 класі на дитину чекає наступний цикл — допрофільна підготовка. У кожній школі вона може бути різною. Як приклад, це можуть бути фізико-математична, хіміко-біологічна чи гуманітарна підготовка з вивченням двох іноземних мов тощо.

Ще серед важливих змін — навчальні плани для учнів 5–9 класів стали більш гнучкими. Тепер школи зможуть підлаштовувати програми під потреби учнів, тобто збільшувати чи зменшувати кількість годин на певні предмети залежно від прогалин у знаннях конкретного класу. Також можна поєднувати предмети в один курс, замість викладання їх окремо. Тому на батьківських зборах вам мають повідомити, які предмети та в якому обсязі буде вивчати ваша дитина.

Серед предметів будуть такі, які розвиватимуть важливі життєві навички, наприклад «Вчимося жити разом», «Підприємництво і фінансова грамотність».

• Оцінювання

Починаючи з 5 класу поточні знання дитини вже оцінюватимуть у балах:

• початковий (1–3 бали);
• середній (4–6 балів);
• достатній (7–9 балів);
• високий (10–12 балів).

У свідоцтві досягнень, яке замінило табель, ви зможете побачити загальне оцінювання наскрізних умінь вашої дитини (критичне мислення, уміння логічно мислити, творча діяльність тощо), а також оцінки за предметами, які складаються з кількох результатів. В кінці результати підсумовуються, виводиться загальна семестрова / річна оцінка за предмет.

Після 9 класу ваша дитина може вступити або в академічний ліцей, куди відбір буде дещо складніший, або продовжити освіту у професійному коледжі.

Профільна середня освіта

Отже, тепер перехід до старшої школи відбуватиметься не за інерцією, коли учень просто переходить з 9 в 10 клас своєї школи, а має стати більш усвідомленим, коли він може вибирати заклад відповідно до профілю, який йому цікавий. А поділ навчальних закладів наблизить українську систему до європейських стандартів.

Після 9 класів в учнів є можливість обирати профільну середню освіту за такими спрямуваннями:

• академічний ліцей — тут поглиблено вивчатимуть предмети обраного профілю для подальшого вступу до закладів вищої освіти;
• професійний коледж — у цьому закладі учнівство здобуватиме загальну середню освіту одночасно з професією, а після його закінчення матиме змогу або вийти на ринок праці, або продовжити освіту у ЗВО.

До академічних ліцеїв учні вступатимуть за конкурсним відбором. У кожному ліцеї може бути не менше 3–х профілів. Профілі ще затверджують, але загалом це будуть напрями: STEM (природничі науки та математика), мовно-літературний (українська мова та література, іноземна мова), суспільно-гуманітарний (історія, правознавство). Обов’язковими для всіх старшокласників будуть такі предмети: українська мова і література, математик, історія України, англійська мова, фізична культура й «Захист України». У 10 класі буде найменше профільних предметів, адже він буде свого роду перехідний. Якщо учень відчує, що помилився з обраним напрямом, то зможе упродовж 10 класу змінити його. Академічні ліцеї, як правило, будуть відокремлені від гімназії та початкової школи, хоча можуть бути й виключення, адже за реорганізацію шкіл відповідає влада на місцях.

У професійних коледжах навчатимуть основ професій, для роботи за якими вища освіта не обов’язкова. При цьому, якщо ваша дитина захоче вступити до університету після навчання у професійному коледжі, у неї буде на це таке саме право, як і у випускників академічних ліцеїв.

У ліцеях учні зможуть обрати свій профіль навчання, де будуть основні предмети, а також додаткові курси для поглибленого вивчення. Тобто можна буде вибрати інші курси поза профілем, наприклад, учні, які обрали математичний профіль, зможуть також обирати курси з літератури, медійної грамотності чи політології, як приклад. Іншими словами — це можливість для школярів формувати власну освітню траєкторію. Школи враховуватимуть різні інтереси учнів.

До речі, у 10–12 класах предмет «Захист України» викладатимуть по-новому у спеціально облаштованих осередках. Для навчання школа виділятиме окремий навчальний день. 

Які ще нововведення у шкільній освіті

У школах тепер працюватимуть офіцери служби освітньої безпеки, які консультуватимуть дітей та батьків з різних питань, зокрема мінної безпеки та булінгу, допомагатимуть реагувати на різні конфлікти, стежитимуть, щоб у школу не потрапили небезпечні предмети. Іншими словами — виконуватимуть просвітницьку та правоохоронну роботу. Наразі такі офіцери працюватимуть не в кожній школі, поки планується до 1000 шкіл, але поступово їх кількість зростатиме.

А щоб батькам було легше відстежувати успішність дитини та комунікувати зі вчителями держава розробила Мрію — застосунок та платформу на кшталт Дії, яка стосуватиметься освіти школярів. Наразі робота платформи пілотується, та вже згодом до неї зможуть приєднатися всі охочі. Тож ви зможете за допомогою смартфона стежити як за відвідуваністю, так і за виконанням домашніх завдань та оцінками вашої дитини.