Дискримінація жінок та надприбутки вишів: що відбувається з аспірантурою

Вступ до аспірантури у 2024 році у фокусі уваги як громадськості, так і уряду. Не залишаючи каменя на камені від репутації аспірантури, міністр освіти і науки Оксен Лісовий назвав її «схемою для ухилянства», коментуючи наказ про заборону вступу до контрактної аспірантури осіб мобілізаційного віку. А дослідження освітнього порталу Education.ua демонструє, що жінкам знову не доступна наука.

Розквіт та занепад аспірантури

Кількість бюджетних місць до аспірантури майже не змінювалася із року в рік, тож ріст кількості охочих вступити до неї став неочікуваним. У 2021 році до аспірантури вступило у 1,4 раза більше вступників, ніж виділено бюджетних місць, у 2023 році — у 4,5 раза. 

24 червня 2024 року Оксен Лісовий, міністр освіти та науки, оголосив про зміну правил вступу до аспірантури у 2024 році, зокрема про скасування вступу на денну форму навчання на контракт для вступників мобілізаційного віку. Ця заборона стала наслідком певного «антирекорду»: «У 2024, для складання ЄВІ (іспиту, необхідного для вступу до аспірантури — прим. Education.ua) всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них — це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше — 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів».

Деякі університети в гонитві за здобувачами перевищили власні ліцензійні обсяги: наприклад, Європейський університет ще у 2022 році перевищив свій ліміт на 286 %.

Свавілля вишів в решті решт призвело до рішення про обмеження набору до аспірантури та допису Оксена Лісового, у якому він назвав вищу освіту «дірою» для ухилянства.

Як у Середньовіччі, або жінкам знову немає місця в науці

Не лише у 2024 році бачимо рекорд з кількості чоловіків, що бажають вступити до аспірантури. Статистика красномовна: в останні роки зросла кількість вступників саме чоловічої статі — про це свідчать дані державної служби статистики України. Якщо у 2021 році серед вступників до аспірантури чоловіків було 41,5 % від усієї кількості нових аспірантів, то вже у 2022 році — 83,3 %, а у 2023 році — 88,9 %. 

Автори численних звернень до уряду з приводу заборони вступу на контрактну форму навчання вказують, що рішення міністерства освіти і науки порушує, зокрема, Закон України «Про вищу освіту», відповідно до статті 4 якого «право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров’я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин». 

Але зростання кількості вступників до аспірантури чоловічої статі, якому потурають заклади освіти, призвело до разючого гендерного дисбалансу серед молодих науковців. А також до поступового зменшення кількості жінок в аспірантурі — у 2023 році до аспірантури зараховано на 43 % менше жінок, ніж у 2021 році. Що також можна вважати порушенням 4 статті Закону України «Про вищу освіту». А також прикладом непрямої дискримінації згідно з Законом про «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». 

Найкращі університети України не братимуть участь у корупційних схемах. Правда ж?

Дослідження Education.ua списків вступників до аспірантури у 2023 році до найкращих університетів України за версією рейтингу «Топ-200 Україна» демонструє, що гендерний дисбаланс спостерігається у кожному закладі вищої освіти першої десятки. 

Серед вступників денної бюджетної та контрактної форм навчання до аспірантури НТУУ «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського» бачимо 17 жінок серед 266 осіб, розподілених за навчальними групами у 2023 році.

Приблизно 85 жінок серед 343 вступників до аспірантури Київського національного університету імені Т. Шевченка. Підрахунок зроблений за допомогою порівняльного аналізу складу груп для вивчення дисциплін вибіркового блоку аспірантами, зарахованими на навчання у 2023 році, адже знайти списки зарахованих до КНУ неможливо.

17 жінок з 676 вступників, зарахованих до аспірантури НУ «Львівська політехніка» на бюджет та контракт у дві хвилі набору 2023 року.

У Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна зі 108 осіб, зарахованих до аспірантури на 1 курс очної форми коштом бюджету та фізичних осіб, 25 жінок.

У списках аспірантів денної форми навчання, зарахованих до Сумського державного університету, 19 жінок серед 204 вступників.

У Львівському національному університеті імені І. Франка бачимо 45 жінок з 250 зарахованих до аспірантури на умовах договору та коштом бюджетного фінансування.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України лише 1 жінка зі 167 осіб, зарахованих до аспірантури на контракт. Списків зарахованих на бюджет у вільному та швидкому доступі на сайті університету немає.

Серед вступників до аспірантури до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» 16 жінок з 320 зарахованих на навчання до аспірантури на денну форму навчання (контракт та бюджет) під час весняного та осіннього наборів.

21 жінка зі 103 осіб у списках розподілу за групами для вивчення дисципліни «Філософія науки та етика науковця», обов’язкової для першого року навчання в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова.

Лише 3 жінки зі 86 зарахованих на навчання на контрактній підставі до Харківського національного університету радіоелектроніки.

Мотивація набору аспірантів саме чоловічої статті точно не відома. Але цікавим є факт заробітку університетів на вступниках до аспірантури. 

Приватні виші втратили джерела надприбутків

Заборона приймати на навчання на денну форму аспірантів мобілізаційного віку фактично скасувала вступ до аспірантури до приватних закладів освіти. Адже обіцяне збільшення кількості місць на бюджетній аспірантурі з 3 200 до 7 000 не вплине на приватні виші, у яких не передбачено державного фінансування здобувачів третього освітньо-наукового рівня доктора філософії. Попередній підрахунок показує, що приватні виші позбавили вагомого джерела прибутків.

Наприклад, за результатами аналізу кількості вступників до аспірантури та цін на навчання у 2023 / 2024 роках бачимо, що у 2024 році Львівський торговельно-економічний університет міг заробити на аспірантах близько 580 тис. гривень. А Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова втратив дохід в 700 тис. гривень. 

Найважче, певно, керівництву Міжрегіональної академії управління персоналом  — за підрахунками у 2024 році університет міг заробити щонайменше 13,6 млн гривень (враховуючи кількість зарахованих аспірантів під час одного потоку набору до аспірантури у 2023 році та цін на навчання). 

Вступ до аспірантури настільки вийшов з-під контролю, що МОН починає позбавляти деякі університети ліцензій на навчання в аспірантурі. Першою ластівкою стало скасування ліцензії Класичного приватного університету, у якому значно перевищили ліцензійні обсяги при наборі аспірантів. Згідно з даними МОН, КПУ за останні два роки набрав до аспірантури мінімум у 11 разів більше аспірантів, ніж це дозволено МОНом.

Виникають підозри, що політика закладів вищої освіти щодо розподілу місць в аспірантурі є корупційною. А політика щодо потенційних аспіранток, поза будь-яким сумнівом, — дискримінаційною. 

В Education.ua переконані, що вступ до аспірантури варто зробити прозорим та вивести його з тіні внутрішніх університетських іспитів. Країна, яка воює, не може перетворити на фарс потужну зброю — науку.