Булінг: як батькам протидіяти цькуванню дитини в школі

Серед дітей конфлікти — не рідкість. За допомогою таких ситуацій діти вчаться обстоювати власну думку, взаємодіяти одне з одним. Проте варто вчасно розпізнати, коли сварка переходить межі. І якщо агресія і знущання мають регулярний характер, мова йде про булінг. Допомагаємо розібратися, що таке булінг, як він проявляється та як захистити дитину, якщо її систематично ображають у школі.

Майже 38 % дітей вважають себе жертвами принижень з боку однолітків, а 35 % брали участь у знущаннях над іншими — такі дані опубліковано в дослідженні UNICEF Украïна щодо булінгу серед підлітків. До судової практики доходили понад 1000 справ про булінг. 

Що таке булінг: види та приклади

Булінг — це регулярні залякування, які супроводжуються фізичним або моральним знущанням. Внаслідок такого тиску дитина, над якою знущаються, зазнає фізичних або психічних травм. Небезпека може підстерігати не тільки у фізичному світі, а і в цифровому середовищі. Сьогодні з розвитком інтернет-технологій стала поширеною така форма психологічного насильства як кібербулінг.

Кібербулінг — це онлайн-цькування у мобільних месенджерах, в інтернет-чатах, різних соцмережах. Найчастіше у закладах освіти діти стикаються з такими видами кібербулінгу:

• перепалка / флеймінг (від англ. flaming — спалахування) — короткі агресивні або образливі повідомлення в чатах або на форумах;
• нападки / домагання — регулярні повідомлення або дзвінки з образами або погрозами;
• хепіслепінг (від англ. happy slapping — щасливе ляскання) — напади, які знімають на відео та публікують в інтернеті;
• наклеп — розповсюдження неправдивої інформації, яка принижує іншу дитину;
• самозванство — використання чужого імені, особистих акаунтів / номерів телефону / логінів з метою здійснення негативного спілкуванн;
• розголошення особистих даних — поширення особистої інформації (наприклад, світлин) з метою образи чи шантажу.

Як розпізнати булінг

Варто розрізняти звичайну сварку від булінгу. Головні ознаки булінгу:

• повторюваність — тобто це не одинична сутичка, а тривалі знущання з боку кривдника;
• спонтанність — дитина неочікувано для себе опиняється в ситуації переслідування;
• наявність 3-х сторін — кривдник, жертва, спостерігачі;
• злий намір — булер  умисно принижує потерпілого, намагається його ізолювати в колективі;
• нерівноправні сили — кривдник переважає за фізичним розвитком, за станом здоров’я, соціальним статусом тощо;
• відсутність розкаяння у кривдника.

Розберемо на прикладі. Якщо діти під час сварки щось не поділили та через це поштовхалися чи побилися — це не вважається булінгом. Проте, якщо одна й та сама дитина / група дітей регулярно штовхають вашу дитину, скидають її шкільне приладдя з парти, б’ють, вимагають гроші, глузують із зовнішнього вигляду, насміхаються, обзивають або викладають у соцмережі непристойні жарти з фотографіями — це вже булінг.

У закладі освіти булити дитину можуть і вчителі. Приклад такого цькування — педагог регулярно виганяє учня з класу під час уроку або принижує при всіх через те, що він не здав гроші на шкільні потреби.

Отже, якщо ваша дитина зазнала знущань від однієї і тієї ж особи / групи осіб два чи більше разів, то це вже цькування та сигнал реагувати на ситуацію. Булінг не можна ігнорувати.

Як батькам зрозуміти, що дитину ображають у школі

Дізнатися про випадки знущань у школі достатньо важко, оскільки часто вони відбуваються там, де немає дорослих. Якщо зовнішніх проявів булінгу ви не помічаєте (синців, пошкоджених речей тощо), а дитина сама не розповідає про проблему через страх, зверніть увагу на таку поведінку дитини:

• вона не охоче йде до школи, а повертається завжди похмурою;
• уникає бесід про відносини з однолітками;
• стала агресивною, тривожною та дратівливою;
• втратила апетит;
• стала гірше вчитись;
• погано спить.

Вас також має насторожити, якщо дитина стала просити більше кишенькових грошей — це може бути сигналом, що її шантажують і вона намагається відкупитися від кривдника.

Тож будьте уважні до своїх дітей, адже часто вони, особливо підлітки, самі не розказують про знущання.

Що робити при булінгу в школі: як допомогти дитині

1. Спокійно та делікатно поговоріть із дитиною, налаштуйте, що хочете допомогти і не будете в жодному разі сварити чи звинувачувати її в ситуації — дитина має відчути безпеку, адже вона вразлива у цей момент і може неохоче ділитися проблемою.

2. З’ясуйте під час бесіди всі подробиці: коли, хто та як ображав дитину. Запитайте про свідків, можливі відеозаписи, фотографії, скриншоти.

3. Зверніться до класного керівника й вимагайте належної реакції на ситуацію. Пам’ятайте, що важливо саме припинити знущання, а не покарати винних.

4. Попросіть шкільного психолога / соціального педагога допомогти вашій дитині налагодити стосунки з однолітками. Проконсультуйтеся, чому дитина потрапила в ситуацію булінгу, чи можна запобігти цим причинам.

5. Якщо розв’язати проблему на рівні педагогів не вдалося, зверніться із заявою про випадок булінгу до керівника закладу освіти. Ви можете звернутися як усно, так і з письмовою заявою. При цьому необов’язково йти до школи — свою заяву ви можете надіслати електронною поштою.

Після вашого звернення директор має:

• протягом доби повідомити поліцію, а також службу у справах дітей про випадок булінгу в закладі освіти;
• повідомити батьків / опікунів інших сторін: кривдників, спостерігачів;
• скликати впродовж 3-х робочих днів від дня вашої заяви відповідну комісію у школі, щоб розібратися в ситуації, визначити факти і зробити висновки. А за результатами засідання комісії — вжити необхідних заходів, щоб захистити вашу дитину.

До складу такої комісії входять:

• вчителі;
• психолог;
• соціальний педагог;
• представники служби у справах дітей;
• фахівці центру соціальних служб.

Вас із дитиною та інші сторони конфлікту можуть запрошувати на засідання комісії. Після засідання школа оформить протокол, де розпише, що буде робити, щоб припинити булінг.

Поки у школі розбиратимуться у всіх нюансах ситуації, вам важливо підтримувати дитину та пояснити, що зміни у спілкуванні з однолітками будуть відбуватися поступово. А тим часом заохочуйте її робити те, що вона любить, чим цікавиться, вчіть бачити свої сильні сторони. Інтереси і хобі допоможуть у цьому. Подивіться інструкцію Як підібрати для дитини курси, гурток чи секцію, можливо, у новому середовищі дитина знайде нове коло спілкування, підтримку та розкриє свої таланти.

Якщо директор школи відмовляється приймати вашу скаргу або не розслідує її належним чином, зверніться до місцевого управління освіти. Контакти шукайте на сайті інформаційної системи управління освітою. Якщо з певних причин ви не хочете звертатися до місцевих посадовців, подайте заяву до поліції. Там складуть відповідний протокол, виконають розслідування та в разі необхідності притягнуть винних до відповідальності.

Хто та яку відповідальність несе за булінг у школі

За булінг передбачена адміністративна відповідальність. За правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки / опікуни. Це означає, якщо факт знущань буде доведений, кривдник або сплатить штраф від 850 до 1700 гривень, або буде притягнений до громадських робіт від 20 до 40 годин. Окрім штрафу булер сплатить судовий збір — 496 гривень. Штрафи за булінг планують підвищити до 10 000 гривень.

У суді ви також можете вимагати компенсації за пошкоджене майно та моральну шкоду. Для цього доведеться мати докази, зокрема чеки про оплату ліків, послуг спеціалістів (лікарів, психологів, юристів) тощо.

Якщо цькування здійснювала група осіб або протягом року булінг повторився, тоді штраф сягатиме 1700–3400 гривень, строк громадських робіт — 40–60 днів.

Відповідальність несе і директор школи, якщо приховає факт булінгу і не повідомить про нього в поліцію. Керівнику закладу можуть виписати штраф від 850 до 1700 гривень або відправити на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися по допомогу з питань булінгу

Якщо на ваші звернення адміністрація школи ніяк не відреагувала або спроби врегулювати ситуацію не дали результату та вашу дитину продовжують цькувати, окрім звернення до поліції, ви можете:

1. Звернутися до служби освітнього омбудсмена — там розглянуть вашу скаргу та сприятимуть розв’язанню проблеми.
2. Зателефонувати до центру безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, де вам нададуть юридичну консультацію та зорієнтують по подальших кроках.
3. Звернутися до місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги, щоб отримати юридичні роз’яснення з вашої проблеми та правовий захист.

Докладайте всіх зусиль, щоб припинити цькування дитини. Якщо не виходить припинити знущання, то краще забрати дитину із цієї школи. Розгляньте зокрема такі варіанти, як сімейне навчання, переведення у дистанційні класи або навіть в іншу школу, можливо, приватну.

Інші новини та інструкції для батьків школярів читайте на освітньому порталі Education.ua.