А напоследок я скажу

Интервью у Ольги Зайченко, положенное в основу статьи, взяла Ирина Полищук. Газета Бизнес, 2004 год

Вихідне інтерв’ю — це співбесіда, яка супроводжує звільнення працівника. Цей маленький штрих не тільки приємний для працівника, а й надзвичайно корисний для компанії. Адже у процесі вихідного інтерв’ю можна з’ясувати справжні причини звільнення, а також приховані процеси, які відбуваються в колективі, або внутрішні проблеми певного відділу, про які вищий топ-менеджмент може й не здогадуватись. Серед цілей вихідного інтерв’ю — знаходження компромісу щодо відповідної компенсації, а також спроба утримати цінного працівника. Хоча слід зазначити, що теорія управління персоналом для цього рекомендує проводити оціночні інтерв’ю в поточному робочому процесі, які нині є надзвичайно популярними в більшості великих українських компаній.

Беручи на роботу людину, ми оцінюємо, наскільки вона відповідає даній посаді і внутрішній корпоративній культурі. У разі звільнення одна з основних цілей — подивитися на компанію очима людини, яка в ній працювала». Навіть якщо буде «вилито жовч», то профільтрувавши її і відділивши звичайну образу від конструктивних речей, можна змінити саме конструктивні речі. Не слід забувати, що керівник бачить загальну ситуацію, а працівник — конкретні деталі й те, що саме йому заважало добре працювати у цій компанії. Таким чином, однією з головних цілей вихідногоінтерв’ю є отримання зворотного зв’язку. Водночас у разі звільнення працівника з порушенням трудового законодавства (таке також трапляється) останній може звернутися до суду, що для компанії не дуже добре. До того ж, як свідчить статистика, такі конфлікти часто вирішуються на користь екс-працівників, і сторона, що програла, виплачує чималу суму. Тому вихідне інтерв’ю потрібно провести і для того, щоб урегулювати спірні питання звільнення та запобігти подальшим зустрічам у суді.

Якщо врахувати, що зазвичай рішення про звільнення додає дискомфорту і, природно, в людини з’являються певні негативні почуття, то під час розмови їх варто зняти. Це стосується звільнення і за власним бажанням, і за бажанням керівництва. Коли звільняють працівника за вказівкою керівництва, не зайвим буде поцікавитися, чому він працював так, що керівництво було змушене прийняти відповідне рішення. Можливо, щось було поштовхом до того, що на початковому етапі співпраці з компанією людина зарекомендувала себе добре, а потім — погано. Така бесіда трохи пом’якшить негативне ставлення до компанії загалом. Знявши певний негатив (хоча б до нейтрального) і побажавши людині, щоб на новому місці вона змогла себе реалізувати більшою мірою, варто дізнатися про її плани на майбутнє. З того, як вона планує себе реалізувати і як уявляє свою майбутню роботу, можна зробити висновки, чого їй не вистачало на «старій» роботі.

З’ясувавши, що таке вихідне інтерв’ю і навіщо його проводять, треба вирішити інше, не менш важливе питання: кому саме його проводити. Ольга Зайченко вважає, що в малому чи середньому бізнесі це може бути й сам керівник. Проте найкраще, коли таку бесіду проводить менеджер з персоналу. Адже якщо людину звільняють з ініціативи керівництва, в начальника вже є певне негативне ставлення до працівника, і це йому заважатиме неупереджено, без негативних емоцій вести бесіду. До того ж трапляється, що працівник — замкнута людина або побоюється керівництва. Тоді така бесіда призведе до ще більшої замкнутості і в результаті або ні до чого не приведе, або лише додасть негативу. Головне, щоб людина, яка проводитиме вихідне інтерв’ю, сама розуміла, який результат потрібно отримати під час бесіди: утримати працівника чи цивілізовано звільнити. Це залежить від завдань, які було поставлено керівництвом перед менеджером з персоналу. З огляду на поставлене завдання вихідне інтерв’ю слід проводити у два етапи. Перший — як тільки стає відомо про наміри працівника звільнитися, другий — за день до закінчення роботи. Після проведення першого етапу може з’ясуватися, що потенціал співпраці між обома сторонами не вичерпано. Можливо, був певний інформаційний бар’єр, а після розмови він зник і питання про звільнення просто знімається.

Етапи і процес проведення вихідного інтерв’ю

Основні етапи проведення вихідного інтерв’ю:

• підготовка.
• власне інтерв’ю.
• підбиття підсумків.

Процес підготовки:

• З’ясування питань, на які потрібно отримати відповіді протягом інтерв’ю.
• Окреслення бажаних результатів.
• Узгодження пропозицій, які планується запропонувати працівникові під час інтерв’ю (не можна обіцяти того, що не буде втілено в життя).

Вихідне інтерв’ю

• Доброзичлива налаштованість.
• Використання правильних запитань, які не викликатимуть образи та неприємних спогадів.
• Не слід у процесі інтерв’ю робити того, що може викликати в людини негатив (ображати, нагадувати про щось неприємне).
• Уважність до співрозмовника (не варто його перебивати на півслові).

Підбиття підсумків

• Робота з отриманою інформацією.
• Оцінка отриманої інформації.
• Порівняння того, що людина каже, з тим, що відбувається насправді.
• Подальша робота з інформацією.