Контрольовані іноземні компанії. Тактика та стратегія дій контролерів

Фізичні та юридичні особи (ФО та ЮО) резиденти України, які мають контрольовані іноземні компанії (КІК). Директори, бенефіціари та особи зі спільним контролем за іноземними компаніями.

Мета зустрічі –у  форматі case-study проаналізувати відкриті питання щодо КІК, звітності, податків та сформулювати  щодо кожного із них правову позицію

У програмі:

 Блок 1 – Контролююча особа та її правовий статус

1. Поняття «контролюючої особи» КІК та його елементи.
2. Контролююча особа – ФО. Податкова резидентність фізичної особи як передумова набуття статусу контролюючої особи.
3. Контролююча особа –ЮО. Як і за яких умов юридична особа (резидент/нерезидент України) набуває статус контролюючої особи?
4. Скільки контролюючих осіб може бути у одного КІК?! Як розподіляються зобов’язання між юридичним та фактичним контролером? Чи несуть вони солідарну, чи субсидіарну відповідальність – іншими словами – кого будуть штрафувати?
5. Як уникнути статусу «контролюючої особи»?  Чи можна уникнути цього статусу через  зміну податкової резидентності;
6. Фаундації та їхні контролюючі особи та чи можливо їх виявити;
7. Компанії в strike off – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
8. Inactive companies – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
9. Пошук «контролюючих осіб» у ситуації з опціонною угодою: види опціонних угод та практика їх застосування у країнах континентального права (Австрія, Ліхтенштейн тощо) та англосаксонської системи права (Великобританія, Кіпр, США).
10. Українські інвестиційні фонди як контролери нерезидентів: переваги та недоліки;
11. Аnti Tax Avoidance Directive – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 50%+), що набули резидентності країн ЄС.
12. FATCA  – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 10%+), що набули резидентності США.

Блок 2. Як залишитися бенефіціаром КІК, однак уникнути статусу контролюючої особи.

1. Бенефіціар як фактичний та юридичний контролер КІК: правовий статус;
2. Документальне підтвердження доходу та джерела його походження бенефіціара: як умова подальшого банківського аудиту та перевірки компетентними органами;
3. Варіанти документального підтвердження доходів з мінімальним податковим навантаженням;
4. Забезпечення конфіденційності бенефіціара. Унікальні можливості call option agreement (Австрія та країни континентального права) vs номінальний сервіс (країни англійського права). Оцінка доцільності розкриття бенефіціара за межами України/України;
5. Податкова резидентність у контексті заповнення форми (common reporting standard) CRS та автоматичного обміну інформації (AEOI).
6. Конфіденційність бенефіціара, яким чином вона досягається і в яких випадках вона затребувана

Блок 3 – Повідомлення про корпоративні зміни КІК як безумовне збов’язання кожної контролюючої особи

1. Подання Повідомлення про корпоративні зміни КІК: 10 підстав для подання, порядок заповнення та форма. Відповідальність. Що робити, коли не встиг подати повідомлення? Рекомендації
2. Практика зустрічних запитів та листів від податкових органів
3. Чому варто перевірити
4. Які наслідки матиме зловживання із подання повідомлень про КІК? Наприклад, за будь-яких корпоративних змін “спамити” податкові органи повідомленням? До чого це може призвести?

Блок 4  – КІК із пасивними доходами: ризики в умовах КІК, рекомендації

1. Поняття «пасивних доходів» згідно із ПКУ та законодавствам країн ЄС та ЄЕЗ.
2. Роялті чи не роялті – ціна помилки в тлумаченні. Стандартний кейс – Кіпрська компанія із режимом  IP box під роялті – оцінка ризиків оподаткування прибутку такої компанії як доходу контролюючої осо6и в Україні.
3. Рекомендовані юрисдикції для холдингових компаній: порівняльний аналіз.
4. Взяття іноземної компанії на облік як платника податків в Україні (податкові та валютні аспекти) – ділюся досвідом! Які переваги для холдингових компаній ми набуваємо

 Блок 5 – КІК із активними доходами – торгові компанії

1. Поняття активних доходів.
2. Критерії вибору юрисдикцій для створення торгових компаній
3. Популярні юрисдикції для торгових компаній: порівняльний аналіз.
4. Чому оподаткування та правило КІК не загрожує бенефіціарам торгових компаній, незалежно від їх обороту?

 Блок 6 – Відповідальність контролюючої особи. Податкові перевірки контролюючих осіб (підстави -наслідки)

1. Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані іноземні компанії
2. Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання повідомлення про КІК
3. Оцінка ризиків притягнення контролюючих осіб до кримінальної відповідальності

 Блок 7. Заходи, що дозволяють державі контролювати, оподатковувати та штрафувати «контролерів» або без чого КІК не працюватимуть

1. Автоматичний обмін податкової та банківської інформації: чи чому він досі не запроваджений в Україні та ефективність контролю за КІК в умовах його фактичної відсутності?!;
2. Контроль за витратами фізичної особи, перспективи застосування договорів позики. Як витрати фізичної особи та її КІК можуть стати її оподатковуваним доходом – судова практика низки країн Європи;

 Блок 8  – Аналіз Закону України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування», який набрав чинності з 01.01.2020 року (Закон про BEPS)

1. Тест на основну мету (Principal Purpose Test) застосування Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування: варіанти обґрунтування мети (наприклад, захист інвестицій, акредитація на іноземній біржі тощо), формування документального підтвердження;
2. Правила оподаткування доходу від продажу акцій/копрправ, вартість яких представлена ​​переважно нерухомістю;

Підсумки– моделювання ситуацій. Висновки та рекомендації