Утримання персональних клієнтів і мотивація до тренувань

Утримання кліентів і мотивація до довгострокових тренувань фітнес тренером, є важливою складовою його ефективності. Оцінюючи якість роботи тренера важливо розуміти на які саме критерії важливо звертати увагу і як оцінювати вагомість цього критерію.

Наявність більшої кількості проведених персональних тренувань в місяць часто не є визначальним фактором в оцінці ефективності роботи персонального тренера. Справді, володіючи харизмою, привабливою зовнішністю, коммуникативностью,т акий співробітник може показувати рекорди в кількості проведених персональних занять. Однак якщо проаналізувати його роботу, виявиться, що він в основному працює з новими клієнтами, активно залучаючи їх до цієї послуги. Таку роботу можна назвати ефективною, так як, швидше за все клієнти, про займавшись у нього деякий час, з тих чи інших причин припиняють користуватися цією послугою. Можна очікувати, що і в подальшому такі члени клубу утримуються від послуг персонального тренування, навіть з іншими тренерами (а то і взагалі припиняють заняття, покинувши клуб).

І навпаки, досить ефективною можна вважати роботу тренера, тривалий час має постійних клієнтів Як кажуть американці, «можна весь час наливати воду у відро, а можна просто заткнути в ньому дірку».

Чому постає завдання мотивування клієнта до довгострокових тренувань?

Для нас — тих, хто сам тренує і тренується, заняття фізичною культурою так само природні, як саме життя. Розуміння того, як це важливо фізично і психологічно, укупі з задоволенням, що отримується від роботи в залі, змушує нас регулярно тренуватися, незалежно від того, які труднощі або незручності можуть зустрітися на цьому шляху. Багато регулярно займаються спортом люди відчувають себе не в своїй тарілці, якщо їм доводиться пропускати тренування. Почуття задоволення — як нагорода за відпрацьований заняття — або, навпаки, досада від того, що не довелось позайматися, роблять програму тренувань звичайної життєвою потребою Для таких людей тренування завжди залишаються на першому плані, незалежно від того, які сюрпризи може принести життя.

На жаль, вони складають незначну меншість. Визнаючи корисність фізичних вправ для здоров’я на словах, на ділі більшість залишається малоактивними.

Останні дослідження, проведені в США, показують, що близько 30% американців взагалі не займаються ніякою фізичною діяльністю у вільний час, і лише 9% займаються фізкультурою і спортом на регулярній основі (хоча б на тому рівні, який рекомендований для підтримки в нормі серцево судинної системи, Касперс і Меррит, 1995).

В Україні справи йдуть не краще. Останні дослідження показали що займаються фізкультурою і спортом на регулярній основі всього 4%.

При цьому відсоток людей, що регулярно займаються фізичними вправами, неухильно скорочується з віком, зниженням соціального статусу і освітнього рівня. Відсоток тих, хто кинув тренування, ледь почавши їх, загрозливо зростає. На кінець перших шести місяців регулярних занять, як показують недавні дослідження, їх кидають більше 50% почали (Дішман, 1991). 

Утримання персональних клієнтів і мотивація до тренувань на довгостроковій остові є дуже валивим пинанням.

Чому ж так багато людей вважає регулярні заняття фізичними вправами протягом тривалого періоду часу настільки тяжкої завданням? Причинами можуть бути найрізноманітніші:

• як особистісні;
• так і фактори навколишнього середовища.

Як приклад можна розглянути період початку занять людини в фітнес клубі.
На етапі прийняття рішення і на початку занять фітнесом людина може перебувати в кілька збудженому, захопленому стані. Він натхненний новими горизонтами, які відкривають перед ним фітнес або бодібілдинг, гордий прийнятим рішенням змінити стиль життя, він вже відчуває себе людиною, ведучим правильний, здоровий спосіб життя (не дивлячись на те, що регулярно відвідує спортзал всього лише тиждень). Це досить приємне, окрилює відчуття, яке на перших порах є досить потужним мотивуючим фактором. Якщо в період перших тижнів регулярних тренувань запитати клієнта, як він себе почуває, то часто можна почути таку відповідь: «Чудово! У мене зовсім інші, нові відчуття, з’явилася легкість, я став енергійний, менше втомлююся, підтягнулася фігура».

Але швидше за все це, як кажуть фармакологи, «ефект плацебо», ефект, результатом якого стало самонавіювання. Ніяких значущих фізіологічних зрушень за цей період чекати не доводиться.

Однак через деякий час такий стан наснаги поступово проходить. На перший план виходять необхідність їхати після важкої роботи в клуб, дисципліновано проводити часто досить монотонні тренування, накладати обмеження, що стосуються режиму дня і звичного раціону харчування. Залежність же від звичайного, звичного способу життя досить велика, людина ще не перейшов в нову колію. Він лише намагається вибратися зі старої звичної колії, однак потужна сила прихильності до звичного життя буде зіштовхувати його назад.

На цьому етапі і постає завдання мотивування клієнта до регулярних тренувань, до фітнесу як способу життя, формування свідомості до цінності здоров’я і важливості його підтримки через профілактику фізичною активністю. І величезна роль в цьому процесі належить персонального тренера.

Що ж таке мотивація! «Під мотивацією розуміється сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил (мотивів), що спонукають людину до діяльності для досягнення поставлених цілей» (Федосєєв, Капустін, 2003). Мотив знаходиться «всередині» людини. Він має індивідуальний характер, залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх стосовно людини факторів, а також від дії інших, що виникають паралельно мотивів. Мотив визначає, що і як треба робити для задоволення існуючої потреби. Спонукальний мотив, породжений зовнішніми і внутрішніми обставинами, називається стимул.

Поведінка людини визначається не одним мотивом, а їх сукупністю, у якій мотиви можуть знаходитися в певному взаємовідносини один з одним в залежності від ступеня їх впливу на особистість.

Мотивування — це процес впливу на людину з метою здійснення ним певних дій шляхом пробудження в ньому тих чи інших мотивів.

Мотивування слід розглядати як якийсь динамічний процес. На різних стадіях цього процесу до різних клієнтам повинні застосовуватися різні методики. Наприклад, цілком очевидно, що методики, які використовуються для вироблення прихильності на самому початковому, «критичному» етапі тренувальної програми (від трьох до шести місяців), коли основні труднощі виникають саме щодо самого участі клієнта в тренуваннях, істотно відрізняються від тих, що виявляться корисними для підтримки цієї прихильності на більш тривалі періоди часу.

Мотивування клієнта — одна з основних і найскладніших завдань персонального тренера. Тому здатність «достукатися» до тих позовів в душі клієнта, які ведуть його в зал і в кінцевому підсумку, обумовлюють його мотивацію, в повсякденному тренувальному процесі, можливо, є головним мірилом тренерського успіху.

Розглянемо два підходи до мотивування клієнта — мотивування метою і мотивування процесом.

Мотивування метою полягає в наступному: тренер разом з клієнтом визначаються з цілями спільної діяльності, визначають завдання, вирішення яких призведе до їх досягнення, розробляють стратегію і тактику дій і починають їх вирішувати, рухаючись за певним планом і фіксуючи результати протягом цього процесу. Такий підхід дуже популярний на Заході, особливо в США. Згадайте девіз Арнольда Шварценеггера: «Будь голодним!». Активні стимули при такому підході — прагнення досягти поставленої мети і незадоволеність тим, що вона ще не досягнута.

Для ефективності мотивування метою повинен бути дотриманий ряд деяких умов. Розглянемо цей підхід більш докладно.

Мотивування метою.

Чи помічали ви, з якими розпливчастими уявленнями про те, чого вони хочуть домогтися в результаті занять, приходять у фітнес-клуб люди? Провівши опитування про цілі фізичних тренувань, можна почути такі туманні відповіді, як «бути у формі», «поліпшити тонус м’язів», «підтягти м’язи», «поліпшити здоров’я». Більшість з цих цілей не тільки невизначені, але і не мають під собою ні анатомічної, ні фізіологічної бази. Що значить «підтягнути м’язи», «поліпшити їх тонус»? Клієнт у відповідь лише потисне плечима. Навіть запитавши, що вони мають на увазі під поняттям «здоров’я», ви можете почути 10 абсолютно різних відповідей. Тим часом, наукові дослідження показали, що люди, найбільш чітко представляють, чого конкретно вони хочуть і як домогтися цього, найчастіше досягають мети. Тому вам важливо гранично чітко визначитися, які завдання ви будете вирішувати спільно зі своїм персональним клієнтом.

Намічена мета обов’язково повинна бути:

• конкретної
• вимірної
• реальної
• прив’язаною до певного моменту часу.

Конкретність і вимірність мети

Для того щоб мета була досяжною, вона повинна бути конкретною. Крім цього вона повинна бути вимірної, інакше ви не зможете визначити, наскільки просунулися до її досягнення. Запропонуйте клієнтові вибрати одну або кілька цілей, які конкретизують його побажання. Це можуть бути, наприклад, такі цілі:

• Зменшити жирову масу на …%
• Збільшити м’язову масу на … кг
• Збільшити або зменшити охоплювальної розміри на … см
• Збільшити силові показники в будь-яких вправах на .. .кг
• Змінити вага тіла на … кг
• Поліпшити показники артеріального тиску
• Знизити рівень холестерину ЛВП
• Змінити ліпідні показники крові

Реальність мети за для мотивації до тренувань на довгостроковій основі

Для того щоб мета була досяжною, вона повинна бути реальною. Всім, хто професійно пов’язаний з фітнесом, відомий факт, що фізичний розвиток будь-яких систем організму має свої межі, обмежені генетикою людини. Швидкість руху до наміченої мети також індивідуальна і залежить від безлічі факторів, таких як вік, стать, фізичний стан організму, композиція скелетних м’язів, їх іннервація, і багатьох інших.
Тому вам, як професіоналу, потрібно буде оцінити досяжність ставляться клієнтом цілей і, може бути, переорієнтувати його на більш реальні, адекватні стану його організму завдання. Це досить делікатна справа, підходити до якого слід дуже тактовно і уважно. У більшості випадків не слід категорично к цілям, запропонувати, по-перше, конкретизувати завдання, по-друге, розбити її на кілька проміжних, цілком реальних і легко вирішуваних завдань і, по-третє, запропонувати почати
працювати над нею шляхом поетапного вирішення цих проміжних завдань. Чи не гарантуючи нічого конкретного, ви тим не менш можете сказати, що, працюючи з вами як з персональним тренером і щоб виконувати всі ваші рекомендації, він обов’язково побачить ті позитивні зміни, які відбуватимуться з його організмом. Ніколи не обманюйте клієнта, обіцяючи йому вирішити свідомо чи нереальне завдання, або завдання, вирішення якої пов’язане з погіршенням його здоров’я (наприклад, значно знизити вагу жирової маси за короткий проміжок часу), навіть якщо це буде пов’язано з відмовою клієнта від ваших послуг.

Прив’язка мети до певного моменту часу за для мотивації до тренувань на довгостроковій основі

Прив’язка мети до певного моменту часу — досить потужний мотивуючий фактор. Зробити прогноз щодо періоду часу, який буде потрібно для її досягнення, досить складно, однак ви можете призначати терміни, за які планується вирішити проміжні завдання. В процесі спільних тренувань ви можете їх коригувати. Можна навіть побудувати на аркуші паперу графік, на якому відобразити шлях, який ви плануєте пройти до досягнення мети у вигляді лінії, з’єднує відправну і кінцеву точки. На ньому ж ви будете через певні проміжки часу відзначати реальні досягнення і порівнювати їх з планованими.

Лінія, відповідна реальному просуванню до поставленої мети, буде
зиґзаґоподібної, проте її напрямок в цілому в більшості випадків збігається з запланованої.

Фітнес тестування за для мотивації до тренувань на довгостроковій основі.

Для вимірювання та фіксації параметрів, відповідних обраної мети, найкращим чином підходить така процедура, як фітнес-тестування. Фітнес-тестування може складатися з різних компонентів, починаючи від найпростіших вимірювань охоплювальної розмірів, каліперометрії і пари-трійки тестів функціонального стану організму до складної і тривалої процедури комплексних антропометричних і функціональних досліджень на спеціальній апаратурі.

Періодично проводящееся фітнес-тестування, по-перше, служить прекрасною реалізацією методу мотивування метою, по-друге, є неоціненним джерелом інформації для тренера (підтверджуючи правильність використовується тренувальної програми або виявляючи помилки) і, по-третє, може бути платною додатковою послугою, що вносить істотний внесок в бюджет клубу і тренера.

При всій своїй ефективності такий підхід до мотивування має свої недоліки. Що ставить і вирішити завдання не повинна бути самоціллю. Задоволення від досягнутої мети завжди відносно короткочасно, для здобуття подальшого стимулу доведеться ставити нову мету (виявляти або навіть придумувати нову потреба), відчувати, що вона ще не досягнута, і таким чином отримувати стимул до руху. Це дещо нагадує стимулювання до руху ослика вудкою з звисає морквиною.

Крім цього, існує досить велика кількість факторів, що визначають вірогідність досягнення мети, і не всі ці чинники залежать тільки від самої людини.

Людина може переїхати на нове місце, змінити роботу, захворіти, народити дитину, і завдання, яке він перед собою ставив, доведеться коригувати. У разі ж, коли він був мотивований лише метою і сприймав дії для її досягнення лише як засіб, причому вимушене і досить неприємне, в разі її недосягнення він відчує лише розчарування, досаду за безцільно, як йому здавалося, витрачені час і сили. До того ж, мотивування метою вимагає від людини спочатку достатньої сили волі, організованості, звички до дисципліни. Не всім людям ці якості притаманні в достатній мірі.

Існує інший підхід до мотивування людини на довгострокові тренування

— прагнення проявити, усвідомити і реалізувати той факт, що тренувальний процес і раціональне харчування мають сенс і мають цінностями самі по собі. Адже фізичне рух і правильне харчування є одним з умов, що забезпечують нормальне функціонування людського організму і впливє на ліпшу якість життя. Простіше кажучи, це природний стан організму, і наш обов’язок повернути його людині. Люди, довгий час підтримують адекватний рівень рухової активності і ведуть здоровий спосіб життя, відчувають величезне задоволення від самого процесу, беручи до уваги його інструментом для чого б то не було.

Фактори, що впливають на прихильність тренінгу

Все більша кількість наукових досліджень, присвячених прихильності тренінгу, дають визначення чинників, який впливає на початок регулярних занять, а також впливає на прихильність до цих тренувальних програмах протягом тривалого періоду часу. Їх опис наводиться нижче.

Особистісні чинники за для мотивації до тренувань на довгостроковій основі.

Як показують дослідження, проведені в США та інших країнах, частіше починають займатися фізичними вправами на регулярній основі молодші люди, що належать до більш освіченої верстви, швидше за білі комірці, ніж сині, некурящі, і ті що не дуже страждають від надмірної ваги. Деякі з цих факторів також можуть бути пов’язані з тим, наскільки добре почала займатися людина і зможе переносити фізичні навантаження після закінчення початкового періоду адаптації. Люди, які знають про переваги здорового способу життя та фізичних вправ і вірять в них, також швидше адаптуються до активного способу життя. Однак вплив цих факторів знижується там, де мова заходить про підтримку такого способу життя. Курці і люди, які страждають надмірною вагою, мають гірші показники прихильності, ніж некурящі і нормально важать. У спілкуванні з такими клієнтами корисно буде піти на зниження інтенсивності тренувань, робити більш тривалі паузи між вправами, слід частіше нагадувати їм про фізичну і психологічну користь тренувальних програм. Курцям буде особливо корисно нагадати про те, що саме регулярні фізичні вправи допомагають впоратися з такими побічними негативними ефектами відмови від куріння, як постійна напруженість, втома, пригнічений стан, набирання ваги.

Іншими особистісними факторами, що визначають прихильність тренінгу, є:

• стан здоров’я;
• попередній досвід занять спортом;
• наявні навички, як фізичні, так і психологічні;
• впевненість клієнта в тому, що він може займатися спортом;
• впевненість клієнта в тому, що він зможе осилити всю програму до кінця;
• самомотивування клієнта, тобто його здатність продовжувати заняття без заохочення ззовні;
• «Подходящесть» програми, тобто те, наскільки вона цікава клієнтові і може бути їм сприйнята;
• розуміння того, що заняття не доставляють дискомфорту, а програма не є надто важкою;
• а також здатність клієнта долати об’єктивні труднощі: від’їзди, травми, хвороби, брак часу, нудьгу, стреси.

Одні з цих чинників навряд чи можна змінити, наприклад, статус курця або рівень самомотивації. Зате інші, такі як самоефективності, розуміння радості від тренування і почуття комфортності під час занять, цілком піддаються змінам. Саме про ці останні фактори слід пам’ятати, підходячи до питань прихильності тренінгу.

Маколі з колегами (1994) встановив, що люди середнього віку, з якими займалися за спеціальною програмою підвищення ефективності тренувань (їм показували відеозаписи занять інших людей в тих же умовах з тими ж проблемами, але які отримували видиме задоволення від занять; їх зводили в групи однодумців, з тим щоб вони підбадьорювали одне одного; наводять дані про позитивні психологічних зрушення, викликаних регулярними тренуваннями; показували, як вдосконалюється з часом техніка виконання вправ), демонстрували набагато більш високий рівень прихильності тренінгу в порівнянні з тими, хто не був охоплений цією програмою.

Програмні чинники.

Фактори, що відносяться безпосередньо до змісту тренувальних програм або до так званим режимним питань, також впливають на рівень прихильності і мотивованості клієнта до тренувань на довгостроковій основі. Серед цієї категорії факторів в США та інших західних країнах на перше місце виступає зручність, або комфортність.

Приклад.

• Чи може клієнт сам вибирати час і дні тренувань?
• Чи можливий гнучкий підхід до зміни розкладу тренувань, якщо в цьому виникає необхідність?
• Чи далеко від будинку знаходиться місце проведення занять?

Є й інші програмні фактори. Деякі з них наводяться нижче:

• Чи передбачає тренувальний режим значного за фінансовими
  витрат або тимчасових витратах підготовчого періоду (це призведе до
  значного відсіву клієнтів)?
• Наскільки інтенсивна програма тренувань? Вона повинна тримати клієнта в певній напрузі, але не відштовхувати його.
• Чи відповідає частота занять очікуванням клієнта, його способу життя,цілям програми?
• Чи є тривалість заняття прийнятною для клієнта? зазвичай
  заняття, які тривають більше місяця 60 хвилин, сприймаються як
  затягнуті.
• Чи достатньо різноманітна програма по набору вправ? Тобто
  чи здатна вона підтримувати інтерес клієнта до неї і не здаватися нудною?

Одним з важливих переваг спілкування з клієнтом один на один для персонального тренера є можливість в повній мірі індивідуалізувати тренувальну програму. Вам слід використовувати будь-яку можливість для розвитку мотивації клієнта у напрямку довгострокових тренувань і для розробки дійсної особістої тренувальної програми.

Фактори навколишнього середовища.

Для багатьох людей чинники навколишнього середовища дають сильний позитивний (або негативний) імпульс для продовження занять.
Під ними розуміють:

• загальний стан того місця, де будуть проходити заняття, і час на дорогу;
• символічну винагороду за виконання певних цілей;
• постійні нагадування і підказки, що допомагають концентруватися на тренувальних заняттях, наприклад, позначки про заняття в календарі, підготовка одягу для тренування напередодні ввечері, погодні умови, які можуть впливати на дорогу до місця занять або на настрій на тренування, обмеження за часом (реальні або надумані), кількість уваги і заохочення на тренуваннях.

Безперервна підтримка, як було доведено, особливо значима для розвитку прихильності і мотивованості на довгострокові тренування.

І ця підтримка може виходити не тільки від вас, але і від чоловіка, дружини, близьких друзів, домашніх клієнта. Можна заохотити клієнта до розмови про тренування, їх цілі та досягнення з людьми, чиєю думкою він дорожить. Також корисно не обмежуватися лише одним особистим спілкуванням з клієнтом на тренуваннях, а й зателефонувати другу або час від часу писати листи з нагадуваннями про майбутні заняттях.
Це допоможе клієнтові відчути свою причетність до якоїсь великої організації, зробить його частиною цієї організації. Особливу заохочення, підбадьорення, допомога необхідні клієнту в періоди підвищення тренувальних навантажень або ж коли з’являються якісь сторонні чинники, що відволікають його від занять. Це допоможе клієнтові не кинути заняття і продовжити тренувальну програму. Відсутність будь-якої групи, до якої б він належав, можна частково компенсувати своєрідною клубною символікою, майками, бейсболками, ще який-небудь «сувенірка» зі спеціальним логотипом. Це допоможе клієнтові відчувати себе членом вашої команди.

Соціальна підтримка також полягає в тому, щоб захистити клієнта від уїдливих зауважень оточуючих щодо його занять фізичними вправами.

Наприклад, негативне ставлення чоловіка або дружини, інших членів сім’ї клієнта до його занять фізичними вправами може завдати величезної шкоди його націленості на продовження тренувального процесу. Треба шукати шляхи залучення сім’ї, оточуючих клієнта на свою сторону, на сторону тренувальної програми, а може, і залучення їх самих в тренування. Одним із способів тут може стати запрошення чоловіка, дружини, інших родичів на тренування. Якщо навіть вони і не приймуть активну участь в тренувальному процесі (що було б ідеально), то відчують свою причетність до нього. Вам треба враховувати всі три категорії факторів: особистісні, програмні та навколишнього середовища.

Методи що рекомендовані для підтримки мотивації до тренувань на довгостроковій основі і утримання клієнтів.

Загальні пропозиції щодо вироблення мотивації та прихильності тренувань, викладені нижче, можуть бути використані для розробки конкретних планів дій для кожного конкретного клієнта.

Вони включають в себе три категорії факторів впливу: особистісні, програмні та фактори навколишнього середовища. Всі вони надають саме безпосередній вплив на прихильність тренувального процесу, підтримку мотивації до тренувань на довгостроковій основі і утримання клієнтів.

1. Формуйте відповідні очікування на самому початку.

Як вже було сказано, власні уявлення клієнта про те, що тренувальна програма може дати, а чого вона дати не може, нарівні з його попереднім досвідом занять фізичною культурою може зробити істотний вплив на мотивацію. Сьогодні, багато в чому завдяки галасу, піднятою в пресі, а також надто оптимістичним висловлювань деяких представників фітнес-індустрії, широкого поширення набули нереалістичні очікування, наприклад: «Якщо я буду регулярно займатися, я скину весь цей зайву вагу за місяць або пару місяців» або : «Заняття спортом змінять все моє життя». Подібні очікування, залишаючись нереалізованими, можуть привести до розпачу, розчарування або перетренованості, що, в свою чергу, призведе до відмови від тренувальної програми. Ви можете сприяти виробленню реалістичних очікувань, з’ясувавши на самих ранніх стадіях, чого саме клієнт хоче досягти. Клієнту слід роз’яснити, яку саме програму ви йому можете запропонувати, чому вона для нього краще за інших; як буде будуватися кожне тренувальне заняття і чому саме так. Якщо клієнт до звернення до вас активно не займався фізичними вправами, то, можливо, почати слід з програми помірної інтенсивності, з тим щоб дати йому час на адаптацію до нового, активного способу життя. Роз’яснення клієнтові користі поступовості, поміркованості на початку тренувальної програми допоможе створенню клімату довіри і взаєморозуміння між тренером і клієнтом на ранній стадії занять. Шкала Борга (Борг, 1970), що вимірює випробовувані зусилля, є відмінним засобом оцінки того, як клієнт сприймає інтенсивність тренувань. Вона була розроблена для наочного відображення інтенсивності і того, як клієнт переносить тренування. Клієнти, які показують гранично високі рівні випробовується зусилля на самих ранніх стадіях тренувального процесу, відносяться до «групи ризику», тобто ризикують кинути тренування через недостатню прихильності або травми.

Так як мікротравми м’язів або хребта є найбільш часто приводяться причинами відмови від інтенсивних тренувань, помірна інтенсивність тренувального процесу в його початку дозволить м’язам, зв’язкам, сухожиль і кісток клієнта звикнути до стресових навантажень фізичних вправ. Як встановив Керролл з колегами (1992), рівень травматизму серед літніх людей у ​​віці від 60 до 79 років становить всього 14% в тих випадках, коли на початку запропонованих ним програм оздоровчої ходьби навантаження були більш ніж помірними. Було також встановлено, що переважна більшість випадків травматизму припадає на частку жінок, тому літнім жінкам слід приділяти особливу увагу на тренуваннях, контролювати їх, давати більше часу на розминку і перехід від активних занять до відпочинку.

Клієнт повинен бути проінформований про можливі негативні або неприємних побічних ефектах від початку регулярних занять фізичними вправами. Наприклад таких, як «затурканість» м’язів, м’язові болі, легка втома або нездужання, особливо на ранніх стадіях занять. Зазвичай це тимчасові явища, які проходять самі по собі. Разом з тим, є й інші, більш серйозні симптоми, такі як біль у грудях або сильна втома. Якщо вони не проходять через значний часовий проміжок після закінчення тренування, слід звернутися за медичною допомогою.

2. З’ясуйте всі пристрасті, побажання, потреби клієнта, історію його стосунків з спортом або фізкультурою.

Одна з переваг роботи персонального тренера — можливість ретельно оцінити свого клієнта. Постарайтеся скористатися цією можливістю якнайкраще. При цьому оцінюйте рівень не тільки фізичної готовності клієнта, а й психологічної. Можливо, найкращий спосіб дізнатися все це — анкета, яку кожен клієнт повинен заповнити перед початком занять.

Є й інший варіант — співбесіда.

Питання, що цікавлять вас, це: за якими програмами клієнт
займався раніше, формат занять (з персональним тренером, в групі, самостійно),тривалість занять, причини, за якими кинув, причини, які спонукали звернутися до персонального тренера на цей раз, яку мету ставить, чого очікує від програми,скільки по часу має намір займатися, які вправи краще, нинішні і минулі травми, можливі труднощі, яких він очікує, грунтуючись на своєму попередньому досвіді, обмеження за часом, будь-які інші обмеження, питання, наякі б він хотів відповісти, пов’язані безпосередньо з роботою з вами, що стосуються вашого стилю, сильних сторін.

3. Вирішіть, які саме види фізичних вправ краще для
досягнення тих цілей, до яких прагне клієнт, з урахуванням наявного у нього часу,пристрастей, зобов’язань, стилю життя.

Грунтуючись на отриманій інформації, складіть програму, проганяючи її під кожного конкретного клієнта. Це може бути програма,розрахована на заняття в невеликих приміщеннях в тому випадку, коли клієнт не хоче (Соромиться), щоб його бачили на публіці, тренування в басейні, якщо у клієнта травмовані коліна або стегна, спортивні ігри для люблячих змагання або «Расслабуха» напівлежачи для змученого стресами чиновника. Якщо в якості однієї з причин, по якій він кинув попередню програму занять, клієнт називає нудьгу, вам слід подумати про те, як краще варіювати вправи і відпочинок між ними в одному занятті, самі заняття, місця проведення занять.

4. Поставте відповідні цілі занять. Ви визначилися з тим, які саме
види фізичних вправ підійдуть вашому клієнтові.

Тепер настав час щільно попрацювати з клієнтом над виробленням реальних, досяжних, гнучких цілей кожної стадії занять. Реалістичність цілей важлива для того, щоб уникнути травм і розчарувань.

Особливо це важливо на самому початку, коли надто оптимістично налаштовані клієнти можуть піддатися спокусі і поставити недосяжні цілі, забувши про те, що крім тренувань у них залишилися всі колишні зобов’язання і обов’язки. Короткострокові завдання — на кожне окремо взяте заняття — визначає персональний тренер. Більш довгострокові завдання (починаючи з завдань на місяць) визначаються спільно тренером і клієнтом. Їх поєднання дозволяє виявляти гнучкість на рівні одного заняття без загрози довгостроковим цілям. Цілі можуть бути різними. У будь-якому випадку вони повинні бути конкретними.

Приклад.

Мета: стільки-то і стільки-то раз в тиждень ви тренуєтеся разом (ви і клієнт), плюс клієнт тренується ще кілька разів самостійно. Або мета — підготовка до конкретного змагання з фітнесу. Важливо інше. Незалежно від того, яка саме мета визначена, по її досягненні треба визначати нову. Клієнта необхідно заохочувати як в процесі досягнення мети (є якийсь маленький, проміжний успіх -отреагируйте), так і по її досягненні.

Узагальнюючи все вищесказане, необхідно підкреслити: намагайтеся визначати реалістичні цілі з вашим клієнтом таким чином, щоб просуватися до їх досягнення можна було б поступово, крок за кроком, а не якимось грандіозним стрибком. Хоча останнє, може бути, і буде імпонувати певного сорту клієнтів набагато більше. На ділі ж їх чекають розчарування, травми або відмова від тренувань.

Насправді для перших шести-дванадцяти тижнів тренувального процесу мети повинні бути скоріше «показушними», ніж реально відповідними досягненням клієнта. Його треба заохочувати незалежно від того, яких результатів він домігся. Вірно і зворотне: для самих завзятих, енергійних, амбітних клієнтів такі «показушні» цілі дозволяють уникнути перенапруги і травм. Важливо запам’ятати головне: цілі повинні відповідати потребам і прагненням кожного індивіда.

5. Там. де це можливо, надайте свободу вибору.

Дехто схильний сприймати запропоновану ним програму тренувань як обов’язкове керівництво до дії. Більше їм нічого не треба. Інші ж, навпаки, швидше погодяться тренуватися в тому випадку, якщо їм буде надана деяка свобода вибору в рамках вже визначення стратегічної лінії тренувального процесу. Надаючи їм цю свободу, ви знижують ризик появи нудьги, яка досить часто проникає в тренувальний процес. Вибір, який ви надаєте клієнту, насправді укладений в досить жорсткі рамки загального режиму тренувань (тип фізичних вправ, інтенсивність, тривалість і частота занять).

Сьогодні фітнес науковці дотримуються дуже гнучких поглядів на вибір типу фізичних вправ, частоти, інтенсивності і тривалості, необхідних для забезпечення кращих оздоровчих результатів. В останніх рекомендаціях, схвалених Центром контролю і профілактики захворювань і Американським коледжем спортивної медицини(1995), говориться, що помірно-інтенсивна активність (відпочинок, робота, час в транспорті враховуються) в 30 хвилин в день в більшість днів тижня достатня для отримання широкого спектра виграшів для здоров’я. У персональних тренерів сьогодні дуже широкий вибір напрямків, які вони можуть запропонувати своїм клієнтам для поліпшення здоров’я і фізичної підготовки.

6. Ніколи не забувайте про те, що фізичні вправи, як і будь-який вид діяльності, багато в чому залежать від миттєвих результатів або наслідків.

Дуже часто найперші відчуття і результати надають набагато більш сильний вплив на будь-яку повсякденну діяльність, ніж більш абстрактні глобальні, довгострокові устремління. Якщо тут і зараз короткострокові результати не відповідають, на думку клієнта, витраченим зусиллям і часу, він, швидше за все, кине заняття, незважаючи на самі благі наміри загального характеру. Вам необхідно як слід попрацювати з
клієнтом для того, щоб якомога краще сформулювати короткострокові виграші (Почуття виконаної програми на занятті, зниження стресового навантаження, кращий сон, найкраща координація рухів рук і ніг), а не зациклюватися на довгострокових цілях (загальне поліпшення здоров’я, зниження ризику серцево-судинних захворювань, зниження ваги).

Звичайно, зниження ваги — важливий показник для більшості аеробних програм, але багато людей досить незначно втрачають у вазі за рахунок одних лише фізичних навантажень. Не можна забувати і про те, що багато клієнтів, скидаючи жир, нарощують м’язову масу. Таким чином, чисто вагові показники тут «не працюють». У багатьох випадках набагато корисніше запропонувати клієнтам зробити обміри певних частин тіла. І саме в цьому вони побачать прогрес.

7. Підвищіть вплив негайних винагород і знизьте частку покарань і негативних факторів.

Проаналізуйте всі позитивні і негативні моменти заняття і на
основі цього спробуйте збільшити його привабливість і знизити дискомфорт і занудність. Для багатьох досить важливими факторами відволікання від тренувальної рутини виявляються спілкування з партнерами по тренуванню, музика, введення в програму заняття нових вправ. Шляхом оцінки заняття по звичайній десятибальною шкалою, починаючи від «дуже нудного» до «вкрай захоплюючого», ви можете легко скласти уявлення про те, чи захоплений клієнт тренувальним процесом чи ні, а значить, у вас з’явиться можливість скорегувати його. Приклад. Якщо ви бачите, що якісь певні вправи особливо активно не подобаються клієнту, ви можете замінити їх іншими, що ведуть до досягнення тієї ж мети. Оскільки кошти заохочення і покарання відповідно за виконання чи невиконання програми дуже суб’єктивні, то і вибирати методику їх застосування слід дуже обережно, виходячи з індивідуальності кожного конкретного клієнта. Тільки в цьому випадку вам вдасться забезпечити підвищення привабливості тренувального заняття. Для деяких клієнтів простого варіювання вправ в ході заняття може виявитися недостатньо для підвищення його привабливості. Це особливо характерно для початківців. Для них негативні показники збільшення навантажень, такі як підвищене потовиділення, прискорений пульс, м’язовий біль, можуть виявитися вагоміше позитивних. До таких клієнтів треба застосовувати «Зовнішні заохочення». Наприклад, можна ввести систему набору очок. При цьому очки-бонуси будуть нараховуватися за кожне правильно виконане вправу. Як тільки досягнута якась певна мета, окуляри підсумовуються, і на цій підставі клієнт отримує винагороду. Для деяких клієнтів таким «зовнішнім заохоченням» може бути «клубне визнання», вручення їм майок, футболок, бейсболок або будь-якої іншої «Сувенирки» з клубною символікою, нагородження грамотами та т. Д. Клієнтів треба вчити контролю за інтенсивністю їх тренувань. Це допоможе їм отримувати задоволення від заняття. Наприклад, для початківців буде корисна така інтенсивність, яка дозволить їм вільно розмовляти з партнерами по тренуванню в перервах між підходами без рясного потіння і задишки. Інтенсивність можна легко контролювати за допомогою регулярного вимірювання пульсу або використання приборчика серцевого контролю. уже гадуваний показник випробовуваних зусиль також може виявитися вельми корисним для визначення оптимальної інтенсивності тренувального заняття. Він же допоможевизначити реакцію клієнта на зміну тренувального процесу.

8. Намагайтеся якомога частіше заохочувати клієнта виразом свого схвалення його дій (зворотний зв’язок).

Це схвалення, конкретне і по справі, особливо важливо на початковій стадії, коли більш суттєві показники,