Задоволення від роботи — міф чи реальність?

Що таке професійне вигорання, і як його попередити? Розповідає Галина Сасін.

Декілька слів від Галини Сасін про тему, яка за останній рік у топі запитів тренінгів у нас.

Коли йдеться про професійне вигорання, часто є спокуса «валити» все, власне, на роботу і через те виникає ще одна спокуса — «валити з тої роботи».

Часом, то дійсно може бути доречним рішенням, однак, часом, звільнення/ пошук нової роботи / влиття в новий колектив і контекст стають додатковими сильними стресовим факторами, з якими виснаженій людині трудно буде дати раду.

Тому мудро пам’ятати, що вигорання — комплекс факторів і щоб не стати «професійним феніксом», згораючи на попіл поміж посадами чи проектами помічне розуміти, що нас «висмажує» — виснажує:

1. Дисфункційні установки.

До прикладу: звуження змісту життя лише до роботи, перфекціонізм, надмірні нереалістичні вимоги і очікування, неузгодженість цінностей і цілей, схильність до чорно-білого мислення, фокусування на негативі тощо

2. Спосіб життя.

Відсутність повноцінного сну, якісного харчування, малорухливий спосіб життя, відсутність у житті активностей, які не про «треба», а про «хочу», — активностей, які приносять радість, інтерес, натхнення, заспокоєння, розслаблення тощо.

3. Якість стосунків.

Напруженість в стосунках з колегами / керівником, недовіра, відсутність культури вдячності, невміння якісно вирішувати конфлікти, відсутність підтримки друзів / сім’ї, відсутність можливості вільно і щиро ділитися своїми переживаннями тощо.

4. Умови роботи.

Багатозадачність, інформаційна перевантаженість, нечіткі задачі, непрозорі вимоги, відсутність пріоритетів, неякісний зворотній зв’язок, висока відповідальність, задачі значно вище чи значно нижче рівня компетентності, фізичні незручності тощо.

Знати, що нас виснажує, а що наповнює, що веде до вигорання, а щодо розгорання є вкрай важливо, однак ще важливіше — діяти бути до себе уважним, відслідковувати свій стан, виявляти і пильнувати куди витікають наші сили. Змінювати те, що ми можемо змінювати в колі свого впливу, розвивати мудре мислення і сприйняття, дбати про свої ресурси, плекати добрі стосунки, а також бути в цьому завзятим, наполегливим і системним, — бо, на жаль, але відпустки раз у рік, якісного сну в один вихідний місяця, чи єдиної в житті майндфулнес практики не вистачить.