Фемінітиви. Як правильно формувати фемінітивні словоформи

Походження, структура та вживання фемінітивів в українській мові

Походження, структура та вживання фемінітивів в українській мові

Фемінітиви – словотвірна підсистема у мові, яка утворюється за допомогою суфіксів від назв чоловічого роду (посад, професій, назв соціального стану).

Походження слова «фемінітиви» – від nomina feminativa, nomina feminina; від лат. fēmina — жінка, fēminīnus — жіночий

Формування та використання фемінітивів в українській мові відбувалось протягом століть. Вони не виникли раптово і, звичайно ж, не є штучною стилістичною формою, а скоріше, навпаки, є історичним надбанням нашої мови. Приблизно з 16 ст. вже були відомі фемінітивні словоформи, якими позначали назви жіночого роду(матуся, сестричка, дворянка,  міщанка, праля, німкеня). Українські поети, письменники, мовознавці,  історики постійно використовували їх у повсякденному житті і своїх творах. А словники української мови 1900-их – 1930-их років, які описували професійну діяльність жінок, також, дуже багаті на фемінітиви.

На жаль, пізніше, під тиском радянської цензури, нашу мову доводили до стану занепаду, багато лексичних форм виривали з української мови і нав’язували вживання росіянізмів. Так штучно формували безбарвну і прісну мовну систему.

Останніми роками триває відродження української культури і мови,  у тому числі,  і традиції фемінітивів. Законодавчо закріпленою ця форма вживання в усній і писемній мові, стала у 2019 році з прийняттям редакції нового Українського правопису.

При побудові та вживанні подібних словоформ, основними правилами є доречність, внутрішня логіка, зручність, контекст, змістовне наповнення.

Нам уже давно відомі і звичні такі фемінітиви, як лікарка, колежанка, учителька, учениця, спортсменка… Але з’явились фемінітиви, які не вживались раніше через те, що певними видами діяльності переважно займались чоловіки (інженер, механік, президент, ректор, академік, водій). Зараз, у сучасному суспільстві, жінки займають більш активну позицію. І тепер ми можемо розширити вживання іменників жіночого роду і збагатити лексику новим звучанням.

Отже, якщо ми хочемо правильно донести свою думку (вважаючи необхідним відмітити стать), то вживаємо фемінтив.

Формування фемінітивів відбувається за допомогою:

• суфіксів, які додаються до назв чоловічого роду
• через вживання двох слів (пані міністр, пані суддя) 

Найпродуктивнішими суфіксами, які формують фемінітиви:  -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-

Найуживанішим є суфікс -к: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка.

Суфікс -иц-(я): верста́льниця, набі́рниця, порадниця, речниця

та -ень: учени́ця.

Суфікс -ин-(я) : кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня.

Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.

Суфікси -ш-, -их-, утворюючи фемінітиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша (це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала), директорша (це дружина директора).

Деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: акторка і актриса, водійка і водійчиня, мовознавиця і мовознавчиня.

Є і інші способи формування фемінітивів. Як грамотно їх утворювати та коректно вживати у мовленні, допоможуть розібратися викладачі мовних курсів, семінарів.

Особливо актуальним це питання є у спілкуванні на рівні офіційно-ділового стилю. На курсах «Ділової української мови» Ви зможете підвищити свій рівень мовних навичок та отримати розуміння доречності вживання фемінітивів. Це допоможе Вам уникнути кумедних ситуацій під час важливих перемов та правильно оформити документи ділового характеру (накази, розпорядження, протоколи, записи в особових справах працівників).

Викладачі-мовознавці навчальної студії Тренд із задоволенням допоможуть Вам розібратися з усіма нюансами української мови, відповідно до змін та нових правил «Українського правопису» від 2019р.