Три кроки для створення ефективних діаграм за Желязни

Інноваційний підхід Джина Желязни до створення діаграм набув широкої популярності з моменту виходу першого англомовного видання книги «Скажи це за допомогою діаграм» в 2001 році.

Хоча деякі з матеріалів книги (наприклад, наївні приклади інфографік з 90-х) зараз здаються кумедно застарілими, як дідусевий програвач VHS відео, багато класичних рекомендацій Желязни залишається актуальними навіть 20 років потому.

Зокрема, Желязни пропонує простий і добре структурований підхід до створення ефективних діаграм, який складається з трьох кроків:

Крок 1: Формулювання ідеї (Від даних до ідеї)

Ефективна презентація даних вимагає значної підготовчої роботи, зокрема щодо формулювання ідеї, яку Ви хочете донести до аудиторії. Сьогодні навіть школяр може швидко створити графік в MS Excel або Tableau, але спочатку треба продумати про що цей графік, а потім його будувати, а не навпаки.

Крок 2: Визначення типу порівняння даних (Від ідеї до порівняння)

Ваша ідея буде відповідати одному з п'яти типів порівняння даних: покомпонентне, позиційне, часове, частотне і кореляційне. В подальших статтях ми розглянемо цю зручну класифікацію, яка покриває майже всі типи порівнянь даних.

Крок 3: Вибір типу діаграми (Від порівняння до діаграми)

І нарешті, кожному типу порівняння відповідає декілька основних типів діаграм. Наприклад, кореляційне порівняння («Більший досвід асоціюється з вищою оплатою») найкраще показати за допомогою точкової діаграми, а для порівняння в часі («Державний борг зростає з 2014 року») скористайтеся лінійчатою діаграмою.

Насправді, розуміння цих кроків дозволяє економити час за рахунок продуманого алгоритму побудови візуалізацій: сформулюйте ідею, визначте тип порівняння і оберіть відповідну діаграму. Що може бути простішим? Сучасні експерти, такі, як Коул Нафлік, визначають 6 кроків оптимального сторітелінгу, що звичайно розширює розуміння процесу візуалізації за рахунок важливості контексту, дизайну та історії. Але класичний підхід Желязни залишається актуальним, оскільки фокусується на головному.

Окреме значення Желязни надає заголовку діаграми. І дійсно, як часто ми можемо зрозуміти головну ідею із заголовку? Як правило, діаграми мають тематичний заголовок («Продажі за минулий квартал», «Прибутки за регіонами», «Структура населення»), що не дуже допомагає сфокусувати увагу. Желязни зі свого боку рекомендує використати головну ідею в якості заголовка діаграми.Замість неінформативного тематичного заголовка, краще використати інформативний заголовок, що передає головну думку(«Продажі в минулому кварталі продовжували зростати», «Центральний регіон дає більше половини прибутку», «В столиці проживає 11% населення»).

Ця рекомендація добре співвідноситься з сучасними поглядами на важливість «5-ти секундного тесту» - користувачі Ваших візуалізацій мають за 5 секунд зрозуміти, про що йдеться. Коротка продумана назва графіку дозволяє вхопити головну думку без втрат дорогоцінного часу на безкінечне розглядання гламурної інфографіки.

 Посилання на статтю у блозі Максима Обрізана: https://obrizan.org/%d1%82%d1%80%d0%b8-%d0%ba%d1%80%d0.../