Бізнес-освіта, або як зробити бізнес результативнішим

Ви можете погодитися на роль учня і прийняти нову інформацію, або ж ви можете спочивати на лаврах власної освіченості і нескінченно повторювати кола власних успіхів та помилок. Даг Холл "Правила маркетингу Procter & Gamble"

Які складові потрібні, щоб приготувати пікантне блюдо під назвою «успішний бізнес». Фінанси - щоб було що готувати, персонал - щоб було кому це робити, ідеї - для гостроти смаку, а ще, напевно, знання, щоб було зрозуміло, як. Знання, якщо пощастить, ми отримуємо у стінах вузу. Крім того, навчаємося на власних помилках, хоча такий шлях чи не найдорожчий. А як щодо навчання на чужому досвіді, узагальненому і розкладеному по полицях? Саме це відбувається у стінах бізнес-шкіл.

У радянські часи ходив такий військовий анекдот:

• Чим відрізняється командир від замполіта (заступника з політичної роботи)?
• Командир каже: «Роби, як я».
• А замполіт: «Роби, як я сказав!»

Тобто розділимо поняття «знати» і «вміти». Викладач у бізнес-школі викладає виключно те, у чому він має реальний успішний практичний досвід. Тому більшість таких викладачів - діючі консультанти, практикуючі топ-менеджери, власники відомих компаній. Як ви думаєте, чим би закінчилася спроба керувати літаком, якщо людина тільки щойно прочитала підручник з інструкцією? А хіба керувати бізнесом простіше?

Тобто перед викладачами бізнес-шкіл стоїть задача навчити слухачів не стільки знати, скільки вміти. Тому одним з головних інструментів навчання є тренінги. До складу тренінгу, крім ознайомлення з певними теоретичними відомостями, входять такі суттєві елементи, як аналіз кейсів - реальних бізнес-ситуацій, а також активне обговорення в аудиторії запропонованих слухачами розв'язків.

Слухачі бізнес-шкіл - люди не випадкові. По-перше, вони мають певний комерційний досвід. По-друге, вони вкрай зайняті і прийшли отримати не черговий папірець про освіту, а оволодіти реальними інструментами управління бізнесом. Саме елемент спілкування між такими людьми і обмін особистим досвідом - одна з найважливіших складових бізнес-навчання.

Існують різні програми навчання: короткотривалі - тренінги. Вони дешевші, але не призначені для отримання системних знань. Їх задача познайомити з новими підходами або відшліфувати, відточити певні знання чи навички. Середньострокові (до року)- це школи професійного зростання, які дозволяють системно підвищити кваліфікацію у певних галузях: операційному менеджменті, маркетингу, фінансах, управлінні персоналом тощо. І, нарешті, довготермінові - найпрестижніші програми МВА (Master of Business Administration). Це дво-трирічні програми, націлені на системні практичні знання з управління собою, персоналом і бізнесом. Диплом МВА свідчить про високий професійний рівень менеджера, підтверджує його здатність розв'язувати складні стратегічні задачі і тому шанується колегами та роботодавцями в усьому світі.

За рівнем програм МВА слідкують авторитетні громадські організації, наприклад European Foundation for Management Development (EFMD), Central and East Europian Management Development Association (CEEMAN), до складу яких входять провідні освітні установи та компанії, що досягли помітних успіхів у навчанні персоналу. Такою організацією в нашій країні є «Українська асоціація розвитку менеджменту та бізнес-освіти» (УАРМБО).

Історично більшість бізнес-шкіл в Україні (яких, до речі, зовсім небагато) зосереджено у Києві. Найбільш відомі з них - це Києво-Могилянська бізнес-школа (www.kmbs.com.ua), Міжнародний інститут бізнесу (www.iib.com.ua) та Міжнародний інститут менеджменту (www.mim.kiev.ua). Є лише дві бізнес-школи за межами столиці, і знаходяться вони на заході країни: бізнес-школа при Львівському інституті менеджменту (mba.lim.lviv.ua) та Бізнес-академія практичного менеджменту у Луцьку (www.pmba.com.ua).

За матеріалами журналу «Статус».