Правила прийняття на роботу непрацюючої жінки, яка має дитину віком до трьох років

Те, що непрацююча жінка доглядає дитину віком до трьох років, не обмежує її права на укладення трудового договору з підприємством.

Роботодавець може прийняти таку особу на роботу, адже її працевлаштування не заборонено законодавством. Більше того, ст. 184 КЗпП прямо забороняє відмовляти у прийнятті на роботу вагітним та жінкам, які мають дітей, із мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років.

У свою чергу, особа, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством та є матір’ю дитини віком до трьох років, має право на отримання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За працівницею, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі— Закон про відпустки) зберігається її місце роботи (посада). До того ж законодавством визначено, що перебуваючи у зазначеній відпустці, жінка може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ст. 18 Закону про відпустки та ст. 179 КЗпП). Для її виходу на роботу не потрібно видавати наказ про переривання відпустки, досить наказу (за письмовою заявою працівниці) про роботу на умовах неповного робочого часу у період відпустки для догляду за дитиною. Також за жінкою зберігається право на одержання допомоги при народженні дитини (не плутати з допомогою по догляду за дитиною).

За бажанням жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працювати на умовах неповного робочого часу роботодавець зобов’язаний установити таку тривалість робочого часу, про яку вона просить. Нормальна тривалість робочого часу працівника має відповідати встановленій КЗпП нормі та не має перевищувати 40 годин на тиждень. Законодавство не встановлює обмежень тривалості неповного робочого часу жінки, яка має дитину віком до трьох років. Тобто це може бути і сім годин на день, і чотири години на тиждень. Таким чином, конкретна тривалість роботи й умови її виконання мають бути узгоджені між працівником і роботодавцем та закріплені в наказі.

Враховуючи те, що жінка має дитину віком до трьох років, за її бажанням може бути встановлений неповний робочий час на підставі ст. 56 КЗпП відразу під час прийняття на роботу або згодом. Зважаючи на норми цієї статті, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників, тому, наприклад, вона матиме право на отримання щорічної відпустки повної тривалості, а не пропорційно відпрацьованому часу, як це іноді трапляється. Але праця на умовах неповного робочого часу оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Працівника приймають на роботу зазвичай шляхом видання наказу про прийняття на роботу. Оформити його можна, користуючись типовою формою № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489. Можна видати і наказ довільної форми, в якому мають бути всі реквізити наказу типової форми. У наказі обов’язково має бути вказана посада, на яку працевлаштовують особу, відповідно до штатного розпису та Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327. Також у наказі мають бути вказані умови прийняття та розмір заробітної плати, який не може бути меншим від установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Після видання наказу працівник із ним ознайомлюється.

Незважаючи на те що обидва накази мають однаковий термін зберігання (75 років), підприємству необхідно однією датою видати два накази: наказ про прийняття на роботу та наказ про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Для зручності використання та правильної ідентифікації кадрових наказів на практиці до порядкового номера додаються різні буквені позначення. Наприклад, до наказу про прийняття додають позначку «к», а до наказу про надання відпустки — «в». У такому разі реєстраційні номери наказів матимуть такий вигляд — № 45-к і № 26-в. Це також побічно вказує на те, що мають бути видані два окремі накази.

Під час укладення трудового договору з працівницею запис до трудової книжки вноситься відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі— Інструкція № 58), і має точно відповідати тексту наказу. Запис про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, незважаючи на те що процедура проводиться паралельно, до трудової книжки не вноситься.

Згідно з ч. 2 ст. 24 КЗпП особа, яка працевлаштовується на роботу, зобов’язана подати низку документів. Жінка, яка є матір’ю дитини віком до трьох років, крім загальноприйнятих документів для прийняття на роботу (паспорта, документа про освіту, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків тощо), має подати свідоцтво про народження дитини та інші документи, які можуть давати особливі права на пільги та гарантії.

Джерело : Журнал "Кадровик України"