Звільнення через довготривале лікування

Працівник перебуває на довготривалому лікуванні, оскільки йому діагностували туберкульоз. Його відсутність на підприємстві сягає більше семи місяців. Чи може роботодавець звільнити його за п. 5 ст. 40 КЗпП?

Ні, згідно з частиною другою ст. 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі —Закон № 1645) працівник з діагнозом туберкульоз має право на отримання листка непрацездатності строком до 10 місяців, а роботодавець при цьому повинен зберігати за ним робоче місце.

У той же час законодавством про працю, а саме п. 5 ст. 40 КЗпП, передбачена норма, яка дає змогу роботодавцю звільнити працівника у зв’язку з нез’явленням його на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) в разі певного захворювання. У наведеній ситуації йдеться про таке захворювання, як туберкульоз. Питання видачі таким хворим листка непрацездатності врегульовано ст. 25 Закону № 1645: «Особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися терміном до десяти місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи».

Отже, роботодавець має право звільнити працівника за п. 5 ст. 40 КЗпП лише в тому випадку, якщо останньому встановлено такий діагноз, як туберкульоз, і він відсутній на роботі понад 10 місяців. Також наголошуємо, що звільнення працівника за п. 5 ст. 40 КЗпП є правом роботодавця, а не його обов’язком.

Джерело : Журнал "Кадровик України"