Будь світлом для себе (формула власного успіху)

Усім нам здається, що ми маємо свободу волі, розумність і самоусвідомлення. Однак проста психологічна вправа доводить протилежне. Зробіть її прямо зараз, перш ніж читати далі:

Хотіти, знати й діяти, — щоби відкрить темницю,
Де Істина моя – а хоч би що! – живе на волі!
Пізнати Світу Мудрість – це в собі знайти той Сад-Скарбницю,
Де розпускається моя Прекрасна Квітка Долі!

Усім нам здається, що ми маємо свободу волі, розумність і самоусвідомлення. Однак проста психологічна вправа доводить протилежне. Зробіть її прямо зараз, перш ніж читати далі: спробуйте протягом 5-ти хвилин спостерігати рух секундної стрілки або зміну цифр на електронному годиннику, одночасно з цим усвідомлюючи процес свого дихання і не думаючи ні про що інше. Якщо ви не зможете скористатися своєю волею та самоусвідомленням для виконання цієї простої, емоційно нейтральної вправи, то що ви зможете зробити у випадку дійсного стресу у реальному житті?! (Я називаю це «станом випадання мого Я: ).
Отже, без міцного внутрішнього психологічного та духовного фундаменту (власної системи цінностей та пріоритетів) наші практичні справи, а також сімейна, творча, політична чи економічна діяльність не стануть ефективними. Якщо ми насправді хочемо досягнути успіху у житті, то маємо працювати над цим, свідомо вибудовуючи міцну внутрішню основу особистісного миру та спокою. Однак, найчастіше ми спимо наяву. Спить наш розум, а відтак і тіло, почуття, свідомість, таланти.

Глухий глухому марно каже,
Сліпий сліпого марно направляє…
І кожен – власні чорно-білі сни все снить.
Коли проснуться всі?! — Хто теє знає…

Що творимо, не відаючи сорому завчасно!
Які сліпі ми – так наївно і потворно!
Так гірко це враз усвідомить-
Від власних «справ» звели судоми! …

Не дай, Святая Мужність, Вогнищу Душі моєї згаснуть! …

Якби ми могли пробудитися – що нам було би не по силі?!

Так, був час у нашому дитинстві, коли усі ми відчували благодатні стани: живість, свіжість, цікавість до всього, безпричинну радість, баланс, гармонію, потяг до любові і краси, які могли перетворювати землю в небеса. Світло – гарна метафора для цього, яка в деякому розумінні може мати просто буквальне значення: німб над зображенням богів і святих, коли ми «світимося від щастя», «сяємо радістю». На жаль, те сяйво, яке ми колись в собі відчували, з часом ховається від нас і здається загубленим. В дійсності кожен з різних причин пережив утрату чогось вельми дорогоцінного, якусь частинку себе через попередній травматичний досвід і це відчуття нікому не подобається. Ставши дорослими, ми іноді бачимо відблиски тих енергетично ресурсних станів у творчості, коханні, безумовній любові. І ми намагаємося віднайти втрачене у зовнішньому світі по принципу «більше всього»: грошей, речей, влади, різного виду насолоди, слави, збудження, успіху, зачарованості. А хтось намагається заглушити усвідомлення цієї порожнечі за допомогою алкоголю чи інших наркотиків, екстремальних видів відпочинку, небезпечних захоплень, подорожей, надмірної роботи тощо. Орієнтуючись на зовнішнє, ми все більше втрачаємо силу, відчуття реальності й чистоту нашої внутрішньої істинної природи; переживаємо своєрідне відокремлення від стану власної Благодаті і проживаємо своє життя обмежено, нещасливо.
Та часто стається так, що хтось починає шукати це сяйво всередині себе і знаходить! До пошуків Христа, Будди, Лао-цзи, Г. Сковороди, Г. Гурджієва – багатьох інших Шукачів – приєднується в якісь моменти життя кожен із нас. У Давній філософії Сходу є думка, що людина насправді народжується тричі: мама дає нам фізичне народження тіла, друге – це народження психологічне через усвідомлення свого Я, а третє – духовне, коли Особистість «стає світлом сама для себе». Останнє стало формулою мого життєвого успіху, що означає для мене бути настільки самодостатньою, щоб знаходити у самій собі відповіді на всі питання, які ставить переді мною Життя.
Є багато доріг для пошуків внутрішнього світла, власної мудрості. Для того, щоб розпочати свій шлях, потрібно перш за все признати, що є дещо дуже цінне всередині кожного з нас. Його варто і конче потрібно виявити, не дивлячись на весь тягар і тиск соціальної культури, орієнтованої виключно на зовнішній світ та переконаної, що щастя є в над-споживанні найрізноманітніших благ техногенної цивілізації чи перемозі в різних соціальних перегонах. Прийдеться витримувати тиск суспільних поглядів, що люди, зайняті внутрішнім пошуком і саморозвитком, є небезпечними та непередбачуваними, що спільнота не довіряє їм і тому часто за те карає. Історія каже, що дороги у таких пошуках приводять декого до щастя, когось — до розчарування чи легких помилок, та й навіть до безумства і смерті. Деякі з цих магістралей дуже сильні; інші були ефективними у минулому, але тепер не працюють; якісь – просто небезпечні. Безперечно одне: усі справжні шляхи вимагають сміливості – сміливості піти на ризик побачити й показати себе тим, хто ти є насправді. Не здаватися, а БУТИ. Прогрес особистості на істинному шляху – це дар для кожного з нас, наше спільне цінне надбання, бо прогрес та успіх одного складає прогрес та успіх суспільства.
Принциповою характеристикою розумності життя можна вважати намагання захищати себе і своє благополуччя. Насправді ціль самозбереження пріоритетна порівняно майже зі всіма іншими цілями. Особистісний психологічний розвиток та зріст необхідний для того, щоб підвищити ефективність нашої життєвої діяльності та уникнути прикрих помилок. Для цього– щоб іти в ногу з Часом, — слід періодично переглядати, перепрограмовувати Власну Систему Цінностей, яка включатиме в себе нові засоби продовження життя і підтримання максимальної його продуктивності у вигляді матеріальних досягнень, оздоровчих заходів, практик психологічного особистісного зросту та розвитку тощо.
Я дуже сильно сумніваюсь, що може існувати одна дорога, яка підійшла би для всіх і кожного. Різні типи людей створюють різноманітні шляхи, навіть якщо кінцева мета їх одна і та ж. Сьогодні ми легко можемо скористатися духовним надбанням усіх часів та народів. Мені подобається розвиватися з допомогою книг, кінофільмів, спостереження за природою та людьми, нотаток, роздумів наодинці з собою. Відвідавши силу-силенну розвиваючих семінарів, перевернувши гори літератури, я прийшла до висновку, що книги часто є умисно неповними, а вчителі не завжди передають (та це і неможливо!) сокровенні відкриття повністю. Тому я не повинна приймати на віру нічого, про що чую, читаю, дізнаюся, бо це є чужий досвід. (З тієї ж причини коли я чогось не розумію, то це не означає, що я дурна чи недолуга. – Це просто НЕ МІЙ ДОСВІД. ) Однак якщо ідеї чи практики підходять для мене, бо я їх сприймаю, – вони спрацьовують для мого блага. І я буду відкритою для них і практикуватиму, допоки не одержу внутрішнього розуміння їх суті та дії, що і буде само по собі перевіркою їх правильності, корисності власне для мене. Якщо мій мозок каже мені: «Я знаю», — я одразу ж запитую себе: «ЯК я це відчуваю і чи ВІДЧУВАЮ ВЗАГАЛІ?». Таким чином засвоюю нове, розвиваю відоме – та йду далі! У птиці для польоту два крила. Мої крила для успіху та щастя – це розум і почуття. Я цікава до себе, а відтак для мене надзвичайно цікаві люди і світ, з якими я контактую, — завжди і всюди.
Отже, на сьогодні моя Формула Успіху: Будь Світлом сама для себе.
Три кити моєї Формули Успіху:
I — самоусвідомлення через самоспостереження;
II — розвиток моєї емоційно-почуттєвої культури;
III — позитивне мислення (Я живу! – І цим я ВЖЕ успішна! :)

САМОУСВІДОМЛЕННЯ
Може, я ніколи не буду здатною пояснити сам процес самоусвідомлення, але те, що я (як і кожен з нас!) можу усвідомлювати себе тут і зараз – для мене аксіома. Ми там, де наша увага. Увага спрямовує енергію і допомагає відчути енергетичний центр моєї Сутності, сконцентрувати мою життєву Силу, окреслити та захистити мої психологічні кордони (не порушуючи кордонів іншої людини). Не можна відчути розумом, як не можна зрозуміти почуттями. Але все, що я відчуваю, можна зрозуміти і все, що я розумію – можна відчути, пережити і прожити. Будь-який дискомфорт чи задоволення – запрошення до самоспостереження.
Вправи на розвиток самоусвідомлення.
Слід розуміти і відчувати одночасно! Практикувати щоразу, коли згадаєте.
1) Я Є!
2) Я … (своє ім’я)!
3) Я «тут-зараз».

II. ЕМОЦІЇ та ПОЧУТТЯ
Життя – це постійний вибір. Навіть коли ми не вибираємо, то перед цим ми вже підсвідомо «вибрали не вибирати»: ). Коли я стою в калюжі і мені мокро та неприємно, то що зі мною, коли я не виходжу з неї? Можливо, з якоїсь причини я й не відчуваю того дискомфорту. В обох випадках мені гарантована простуда, якщо я перебуватиму там тривалий час. То ж відчуймо, ЯК нам тут і зараз, — бо це і є дороговказ істинності свого шляху. Адже людина народжена для радості, задоволення, успіху та щастя, як птиця для польоту! В інакшому випадку – невдачі, хвороби і смерть.

Вправи на розвиток сприйняття та емоцій (допомагають у мистецтві вибору):
1) Активізую свої органи сприйняття: (очі, вуха, ніс, рот, шкіру — зір, слух, нюх, смак, дотик).
Сприймаю світ та людей об’ємно, комплексно:
– що я бачу?
– що я чую?
– як мені це пахне?
– як це смакує?
– яке відчуття на дотик?

2) ЯК мені тут-зараз?
ЯК я почуваюся?
ЩО я відчуваю?

III. ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ
Науково доведено, що мозок моделює наш світ – тому величезне значення для людського благополуччя має свідоме позитивне мислення. Комп’ютер створено за аналогією діяльності мозку. Останній має бути постійно загружений і йому все-рівно, переробляє він позитивну інформацію, чи негативну. Однакова енергія витрачається, але наслідки від негативного мислення можуть бути катастрофічними для здоров’я, успішності, благополуччя. Операціональне мислення: «Що буде, якщо…?» в просторі нашої внутрішньої реальності (думок, відчуттів, емоцій) є більш безпечним, аніж прояснювати те ж саме в дійсності реального життя. Однак є техніка безпеки:
«Наше сприйняття може створити будь-яку картину,
яку розум захоче побачити.
Пам’ятай про це!
У цьому – Небеса чи пекло, –
за твоїм вибором.»

Психологічні практики на розвиток позитивного мислення:
1) В кожної ситуації знайти 5 позитивних моментів для свого розвитку (можна більше: ).

2) Узгоджую свої думки – слова – дії = в цьому моя зрілість та відповідальність.

3) Алгоритм досягнення внутрішнього балансу та спокою (самодіагностика):
Перший етап: Злиття – Залежність – Застрягання – Завершення.

З ким і чим я «злилась психологічно»? — Відокремлююсь! «Моє зі мною. Твоє – з тобою»
Від чого чи від кого я залежу зараз? – Я самодостатня, самостійна, вільна, сильна.
В чому чи «в кому» я «застрягла»? – Приймаю власне рішення і йду далі!
Завершую УСІ ситуації, доводжу до логічного закінчення усі справи, виконую або спростовую обіцянки, припиняю відносини, пам’ятаючи, що кожен фініш – одночасно старт!

Другий етап: Прояснення – Прийняття – Прощення – відПускання.
Прояснюю для себе вчинки людей та ситуацію (це знімає внутрішню напругу).
Приймаю себе завжди, всюди і всякою!
Приймаю всіх і все, що дає мені життя. (І так може бути. Кожен – унікальний. )
Прощаю себе та інших, бо все є інструментами та ресурсами для розвитку мого Я
(тіло, думки, емоції, слова, дії, свідомість, енергія; люди, вчинки, події…)
«Коли я прощаю себе
і згадую, хто я є насправді,
тоді благословляю всіх і все, що бачу.»
ВідПускання: принцип відкритої долоні – легко віддаю, відпускаю все, що Життя забирає, бо знаю – завтра буде щось нове.

Чим більше ми працюємо над чимось – тим більше ми то цінуємо. Але якщо ми працюємо над собою, то з часом приходить глибинне відчуття власної самоцінності та інших людей і світу в цілому. Тоді життя сприймається і проживається як задоволення, щастя, успіх, чудо.
Я не знаю, наскільки прийнятним для інших може бути шлях, по якому іду я. Та я знаю, що в якій мірі для мене стали корисними мої відкриття, в такій мірі ними можуть скористатися й ті, хто поряд зі мною. Звичайно, другі ніколи не можуть дати нам істину – вони лиш можуть спонукати нас шукати її. Своє власне знання людина дійсно має віднайти сама. Тому варто прийняти ідеї та практики цієї статті в якості спонукання до саморозвитку, запрошення до роздумів та самоаналізу. Якщо вони будуть співзвучні з чимось для вас, скористайтеся ними:
– можете примінити їх для вашого власного безпосереднього досвіду?
– розширюють вони ваше власне розуміння і відчуття себе?
– потребують вони якихось змін?
– торкаються вони ваших кращих чи гірших сторін особистості (що однаково цінно!)?
– сприяють спокою та балансу вашої Душі?

Техніки «виполювання бур’янів».
Теми роздумів для подолання деструктивних життєвих стратегій:
– Моя дорослість, відповідальність та зрілість.
– Культура моїх думок, емоцій, почуттів, станів, енергій, свідомості.
– Алгоритм досягнення цілі: Хочу – можу – знаю – вмію – роблю – досягаю!
– Із кожного мого «тут і зараз» — дорога до будь-якої вершини!
– В один момент – одне діло.
– Подумай перш, ніж подумати! Адже думки – матеріальні.
– Вдячність – Перлина Всесвіту! Створюю Намисто Вдячності.
– Те, що я одержую, пропорційне тому, що я даю (а ЩО я даю? І чи даю взагалі?!)
– З ким поведусь – того наберусь! Тому вибираю бути з кращими (хоча це непросто!)
– Спочатку БУТИ, щоб ДІЯТИ для того, щоб МАТИ.

Після роздумів на вищевказані теми скажіть собі: «Щоразу, коли я питаю поради в інших, я віддаю їм свою Силу. Тому віднині я самостійно приймаю рішення, запрошуючи свою мудрість та почуття! Кожний мій вибір є лише експериментом, як і саме моє життя. До яких би наслідків не привів цей експеримент, я буду сміливо та чесно цінувати досвід і вчитися всього, чого зможу. І почну зараз же з тренування прийняття, симпатії та любові до себе й інших! Бо кожен з нас має право БУТИ щасливим, ЖИТИ успішно, ДІЯТИ ефективно!»

БУДЬТЕ! ЖИВІТЬ! ДІЙТЕ! ВИ ТОГО ВАРТІ!!