Застосування коефіцієнту коригування меншого розміру

Чи можна застосовувати коефіцієнт коригування меншого розміру?

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення  коригуються  на  коефіцієнт  їх  підвищення.  На госпрозрахункових   підприємствах  і  в  організаціях  коригування заробітної  плати  та  інших  виплат  провадиться з урахуванням їх фінансових  можливостей. (п. 10 Порядку № 100)

У  листі  Мінсоцполітики від 10.05.2018 р. № 766/0/101-18 наголошено, що така норма Порядку №100 встановлена для того, щоб працівники, в разі підвищення їм окладу, не втрачали в заробітку під час відпустки.

Якщо на підприємстві дозволяють фінанси, він застосовує загальні правила розрахунку коефіцієнта коригування. Якщо ж ні, то, як роз’яснює Мінсоцполітики, рішення про зменшення коефіцієнта коригування у зв’язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом. 

Мінсоцполітики зазначає, що цей наказ слід узгодити з органом, уповноваженим представляти інтереси працівників. Якщо немає профспілки, то такий наказ треба узгодити із працівниками або із тими з них, яким решта доручили захищати власні інтереси. 

Також у вищезгаданому наказі слід чітко обумовити причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, а саме:

• зниження рентабельності;
• зниження обсягів виробництва;
• недостатність обігових коштів та ін..

Мінсоцполітики у листі від 16.08.2016 р. №1143/13/84-16 зазначила, що непроведення коригування середньої зарплати є порушенням законодавства про працю, за що встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.