Перевірки органів прокуратури

Функції прокуратури. Загальні принципи прокурорської діяльності. Прокурорський нагляд. Повноваження прокуратури відносно суб’єктів підприємницької діяльності. Заходи прокурорського впливу.

В законі «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами « (далі – закон 2181) наведено визначення контролюючого органу: контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу». Вичерпний перелік контролюючих органів наведений у статті 2 цього Закону, і прокуратура там не згадується. Але, не дивлячись на це, прокуратура має достатньо законодавчо встановлених повноважень, щоб відвідати підприємство і перевірити його діяльність.

Дослідження статусу органів прокуратури почнемо з Конституції, в якій прокуратурі присвячений окремий розділ – VII. Але у переліку повноважень цього органу, викладеного у ст. 121 Основного Закону держави, ні слова про контроль за діяльністю підприємств. Одна поспішати з висновками не варто. Спочатку звернемо увагу на дві обставини: по-перше, у відповідності зі ст. 123 Конституції «організація і порядок діяльності прокуратури визначаються законом» Про цей профільний закон розкажемо далі. А по-друге, не слід забувати і про історію. До вступу в дію Конституції повноваження прокуратури були значно ширші. Думаєте, це у минулому? Тоді заглянемо у п. 9 Перехідних положень Конституції: «Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування»

Функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів, більше відому як функція загального нагляду, органи прокуратури в даний час не здійснюють. Хоча і мріють про її повернення, тому що загальний нагляд - це необмежене розширення повноважень, право контролювати дотримання законів з будь-якого приводу. І широкі можливості зловживати цим правом. З точки зору більшості спеціалістів, повернення такої функції прокуратурі малоймовірне. Заважати будуть сугубо технічні проблеми - для повернення цієї функції прокуратурі недостатньо вплинути на те, щоб змінити профільний закон. Прийдеться вносити зміни у Конституцію, а це вже набагато складніше.

Абсолютно інша ситуація з функцією попереднього слідства. Вона не тільки залишилася у прокуратури – не відомо взагалі, чи буде вона передана кому-небудь іншому. Відповідні законопроекти, звісно ж. існують, але їх шлях до статусу закону дуже вже звивистий.

Згаданий раніше профільний закон – це закон «Про прокуратуру». В ст. 3 цього закону сказано: «Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами» Це стандартне формулювання відповідає нормі ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» Таким чином, якщо для громадян і юридичних осіб діє відомий принцип «дозволено все, що не заборонено», , то для прокуратури (як і для інших органів державної влади) справедливо протилежне – «все, що не дозволено заборонено».

Відповідно до ст. 8 Закону «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Жорстка норма? Можливість впевнитися у протилежному дає практика органів місцевого самоуправління. Прикладів, коли місцеві ради відхиляли протести прокурора, можна знайти багато. А підставою для такого «непослушання» є фраза, яка міститься в абзаці 1 ст. 8 – «які відповідають діючому законодавству». Адже встановити, чи відповідають вимоги прокурора чинному законодавству може тільки суд.

А іще в цій же статті вказано, що невиконання без поважної причини законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність. Тобто, відповідальність виключається, якщо виконанню законних вимог заважали поважні причини.

Окремого аналізу вимагає норма абзацу 2 ст. 8: «Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно» По-перше, невідомо, що законодавець мав на увазі, говорячи про копії інформації. Можливо, мова йшла про копії документів? По-друге, які з документів вважати дійсно необхідними? Точка зору з цього приводу двох сторін буде однаково суб’єктивною. І на кінець про безоплатну видачу. Мова йде саме про безплатну видачу, а не про безоплатне виготовлення. Тому підприємство не зобов’язане безоплатно виготовлювати копії документів на вимогу прокуратури. А для вилучення оригіналів потрібні більш вагомі підстави. Та і сама процедура буде зовсім іншою.

А от обійти іще одну вимогу – обов’язок посадових осіб і громадян з’являтися на виклик прокурора і надавати пояснення з обставин, які виясняються прокурорською перевіркою, неможливо. У випадку ж ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Функція прокуратури, встановлена у ст. 10 Закону про прокуратуру, заслуговує особливої уваги. Відповідно з нею прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та інших правоохоронних органів. Зауважу, в наведеному переліку є і податкова міліція, функції якої вам добре відомі. Хоча координація і не означає керівництво прокуратурою названої діяльності, навіть обміну інформацією між правоохоронними органами може бути достатньо для того, щоб підозріла діяльність підприємства стала предметом декількох ретельних перевірок. А підозріла діяльність – це не тільки безпосереднє порушення закону. Під підозру можуть попасти правомірні заходи по оптимізації оподаткування, нестандартні господарські операції. будь-які дії, що підпадають під фінансовий моніторинг і т. п.

І на кінець, про дрібницю, яка для всіх очевидна: прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів влади і управління , підприємств. Установ і організацій. Ухилятися від цього обов’язку не варто, оскільки альтернативою йому буде виклик в прокуратуру. А грати на своєму полі, як відомо, зручніше не тільки у футбол.

Хоча прокурорський нагляд і втратив характер загального, він залишається одним із самих дійових способів прокурорського впливу. Пам’ятаєте, що сказано з цього приводу у Конституції? А тепер заглянемо у ст. 19 Закону Про «Про прокуратуру», у відповідності з якою предметом нагляду за додержанням і застосування законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно, втручатися у підприємницьку діяльність органам прокуратури дозволяють саме положення першого і останнього пункту наведеного переліку. Оскільки діяльність суб’єкта господарювання у будь-якому випадку є економічною, і здійснюється вона на підставі актів, виданих саме цим суб’єктом. До них (актів) можна віднести як наказ директора підприємства, так і договір, підписаний приватним підприємцем.

Однак таке втручання не може бути безпідставним. В цій же статті Закону про прокуратуру сказано, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування. Правда, законодавець передбачив і виключення з правила: «… а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора». Втім, мова йде і про друге: прокуратура « не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству». І саме ця норма повинна бути покладена ув основу захисту підприємців від надлишкової уваги «прокурорських»

Повноваження прокуратури відносно суб’єктів підприємницької діяльності перераховані у ст. 20 Закону «Про прокуратуру» Не вимагає коментарів право прокурора безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено. А от що стосується доступу працівників прокуратри до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, відмітимо наступне. Не соромтеся вимагати саме письмову вимогу, особливо коли мова йде про інформацію з обмеженим доступом і коли сумніваєтесь відносно справжньої необхідності ознайомлення з цими документами безпосередньо для проведення перевірки. Інколи можна дещо зятягнути справу – не всі документи можуть зберігатися безпосередньо в офісі. Частина з них може знаходитися аудитора, адвоката, працівника, який саме зараз знімає з них копії і забув мобільний телефон. Хоча такі хитрощі не спасуть від наступних дій прокурора.

Адже прокурор має право письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. При абсолютній впевненості в тому, що ті документи, які вимагаються, для перевірки не потрібні, можна спробувати посперечатися з прокуратурою, звичайно ж – письмово. Але зробити це слід тільки після предметної бесіди з адвокатом.

За інформацією про суб’єкта підприємницької діяльності прокурор може звернутися до обслуговуючого банку. Правда, надання інформації, що містить банківську таємницю, банк здійснює в порядку і обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Як правило, банки добре знають свої права і чужі повноваження, тому зайвої інформації про клієнта прокуратура безпідствано не отримає. Втім, юридичні служби в банках не однакові, а проблемні банки завжди найбільш уразливі перед правоохоронними органами. Тому, обираючи банк, необхідно виходити не тільки з вартості розрахунково-касового обслуговування і відстаню між вашим банком і офісом.

Не зовсім зрозуміло, як саме прокуратура реалізує право «одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення». Здається, що напряму це підприємця не стосується. Хоча, в принципі, прокуратура може вимагати інформацію і у підприємців про стан законності у сфері охорони праці або заходів по забезпеченню природоохоронного законодавства.

Крім наведеного, прокурор може «вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз» Виділення спеціалістів, як правило, стосується самого підприємства або його підрозділів. Виділяти спеціаліста у випадку отримання такої вимоги звичайно ж доведеться. А от кого саме – вирішувати керівникові. Скажем, заміть головного бухгалтера, час якого дуже дорогий, можна направити для участі у перевірці другого, але не менш компетентного працівника бухгалтерії.

Якщо прокурор позвав посадових осіб і громадян і вимагає від них усних або письмових пояснень про порушення закону, за викликом з’являтися необхідно (інакше – привід). А от пояснення давати тільки відносно порушень закону. І не давати показів або пояснень відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів, оскільки таке правило гарантовано ст. 63 Коснтитуції.

Що може зробити прокурор у випадку виявлення порушень закону? Зразу відмічу, що наведеними далі повноваженнями наділены не всі працівники прокуратури, а тільки прокурор або його замісник і тільки в межах своєї компетенції.

Відповідно, вони мають право опротестувати акти прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій, а також рішення і дії посадових осіб. Це можуть бути акти які безпосередньо стосуються підприємницької діяльності. Прокурор (або його замісник) також вносить подання або протест на рішення місцевих Рад в залежності від характеру порушення. Знову ж таки, це може стосуватися регулятивних атків, в наявності яких зацікавлені (або не зацікавлені) підприємці.

Протест прокурора на акт, який протирічить закону, приносить прокурор (його замісник) в орган, який його видав, або у вищестоящий орган. В такому ж порядку виноситься протест на незаконні рішення або дії посадової особи. В цьому документі прокурор порушує питання про зміну акту або приведення його у відповідність з законом, а також про призупинення незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права.

Особливістю протесту прокурора є те, що він припиняє дію опротестованого акту і підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у визначений ст. 21 Закону «Про прокуратуру» строк – 10 днів після його надходження. Про результати розгляуд протесту у цей же строк повідомляється прокурор.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Другий спосіб реагування прокурора (його заступника) – це давати приписи про усунення очевидних порушень закону. Припис прокурора - дещо м’якший спосіб реагування, ніж протест. Йонго вносить прокурор або його заступник органу або посадовій особі, які допустили порушення (або вищестоящому в порядку підпорядкування оргну або посадовій особі, які наділені правом усувати порушення). Письмовий припин вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунутий. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурор.

Орган або посадова особа, яким адресований припис, можуть його оскаржити вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або в суд.

Через подання прокурор або його заступник звертається у державні органи, громадські організації і до посадових осіб з вимогою про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли. Подання прокурора підлягає негайному розглядові. А відповідні заходи по усуненню порушень закону , причин і умов, що їм сприяли, повинні бути прийняті не пізніше місячного строку. Про результати розгляду подання необхідно повідомити прокурора.

Якщо припис внесено колегіальному органу (а це не обов’язково – орган державної влади або місцевого самоуправління; колегіальним органом може бути і дирекція або загальні збори товариства), прокурора слід повідомити про день засідання, оскільки він вправі особисто приймати участь у розгляді подання.

При порушенні закону посадовою особою або громадянином прокурор або його заступник виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи відносно цих осіб, в залежності від характеру порушень ними закону. Ця постанова підлягає розгляду уповноваженою посадовою особою або відповідним органом в десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 25 Закону «Про прокуратуру» встановлює вимоги до документів прокурорського реагування. Так, в у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення. Якщо ці вимоги чітко дотримані то і реагувати на дії прокуратури набагато легше, як при наявності порушення, так і тоді, коли, на перший погляд, порушення закону не було.

На самкінець хотілося б підкреслити дві основні думки:

1. Прокуратура має право втручатися в господарську діяльність підприємства або приватного підприємця.

2. Коли таке втручання є неправомірним, від нього можна захиститись.

Позитивним аспектом діяльності прокуратури є те, що вона має повноваження звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інетересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб. На жаль, цією можливістю прокурори користуються досить часто, хоча вона дозволяє почати судову справу (цивільну, господарську, адміністартвину) тоді, коли особа, права або інтерси якої порушено, не може (або не хоче) звертатися до суду самостійно.
Інструкція для директоравідносно перевірок прокуратурою





Отримавши від секретаря інформацію про факт прибуття працівників перевіряючого органу, не приймати миттєвого рішення про їх допущення на підприємство.





Отримати від секретаря всю інформацію про перевіряючих та всі аркуші із записаними відомостями, які були передані охоронником. Уважно вивчити та проаналізувати отриману інформацію.





Витримати декілька хвилин та налаштуватися на бесіду.





Дати вказівку охороннику супроводжувати відвідувачів.





Іти на переговори разом із юристом підприємства, взявши з собою аркуші з переписаними відомостями, отримані від охоронника.





Попросити у перевіряючих пред'явити службові посвідчення та порівняти їх дані з тими, які були надані службою охорони.





З'ясувати П. І. Б., посаду, звання безпосереднього начальника та його службовий телефон.





Фактично пересвідчитися в тому, що перевіряючі дійсно уповноважені на проведення перевірки. Для цього вимагати у них, підтверджуючі документи і/або зателефонувати їх безпосередньому начальнику.





З'ясувати у перевіряючих мету їх візиту та мотив (підставу) для перевірки. При перевірці органами прокуратури слідувати нижченаведеному алгоритму дій:

Довідатися у відвідувачів про мету їх візиту та підстави проведення ними перевірки виконання законів.

Попросити надати підтвердження підстав для перевірки та деталізувати коло питань, що підлягають перевірці.


Достатньою підставою для перевірки посадовими особами органів прокуратури є заяви та інші повідомлення про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а при наявності мотивів - власна ініціатива прокурора.

Приводом для перевірки з власної ініціативи прокурора може послужити наявність даних про порушення закону (в тому числі матеріали аналізу стану законності, матеріали кримінальних, цивільних та господарських справ тощо).

До підстав для проведення перевірок відносяться також матеріали контролюючих або правоохоронних органів, що містять дані про наявність ознак злочину.

Ваше право знати, що є підставою для майбутньої перевірки, засноване на принципі гласності, закріпленому в п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру".






По можливості взяти в руки (зібрати) письмові документи, підтверджуючі повноваження перевіряючих на проведення перевірки, і, залишивши юриста з відвідувачами, вийти із зазначеними документами з кімнати переговорів.


Право ксерокопіювати пред'явлені документи законодавством прямо не встановлено, однак подібні дії не заборонені. На практиці ж зустрічалися випадки фальсифікації різних документів з метою перевірки підприємства "під замовлення". Запобігти неправомірним діям таких перевіряючих дозволяло подання скарги до відділу по боротьбі з корупцією з додатком ксерокопії підробних документів.






Взяти тайм-аут для пильного вивчення всього пред'явленого та написаного.