За бажанням працівниці перед відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй було надано щорічну основну відпустку повної тривалості, хоча у робочому році працівниця відпрацювала лише два місяці

Тепер під час відпустки для догляду за дитиною працівниця вирішила звільнитися. Як утримати кошти за відпустку, надану за невідпрацьований робочий рік, якщо працівниця два роки не одержувала заробітної плати?

Частиною першою ст.22 Закону про відпустки передбачено, що  в разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття  його заборгованості роботодавець має провести відрахування із його заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
   При цьому, якщо працівник звільняється з роботи за однією із причин, зазначених у частині другій цієї ж статті, то вказане відрахування не проводиться. Такими причинами є:

•  призов, прийняття (вступ) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
• переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду;
• відмова від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи в зв’язку з істотною зміною умов праці;
• зміни в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;
• виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;
• нез’явлення на роботі більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
• направлення на навчання;
• вихід на пенсію;
• смерть працівника.

   Як бачимо, перебування у відпустці для догляду за дитиною, не входить до зазначеного переліку. Також період перебування у відпустці для догляду за дитиною не включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку, тому за час, поки працівниця доглядала за дитиною, в неї не накопичувались дні відпустки. Отже, все вказує на те, що працівниця має повернути кошти за частину щорічної відпустки, яку вона ще не заробила.   
   Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, провадяться за наказом керівника підприємства. І, якщо працівник працює та йому нараховують зарплату, то є з чого проводити відрахування. Але, якщо на день звільнення підприємство не має перед працівником заборгованості по виплаті зарплати, або, як наведеній ситуації, працівниця не працює та їй на здійснюються нарахування, то й, відповідно, коштів, з яких можна було б утримати «незароблену» суму відпускних, теж немає.    
   В такому випадку можна спробувати  владнати питання, направивши працівниці листа з проханням повернути до каси підприємства (або внести на банківський рахунок) необхідну суму коштів.
   Текст листа-повідомлення може бути, наприклад, таким:
   «Повідомляємо, що на підставі заяви Вам було надано щорічну основну відпустку з (дата) по (дата) за робочий рік з (дата) по (дата). Втім, у зв’язку зі звільненням (дата) Ви не відпрацювали повний робочий рік, за який вже отримали щорічну основну відпустку з виплатою заробітної пати за час відпустки.
   На підставі частини першої статті 22 Закону про відпустки оплата за дні відпустки, які були надані в рахунок невідпрацьованої частини року, підлягає утриманню.
   Просимо Вас внести до каси (назва підприємства) або перерахувати на рахунок (номер рахунку та реквізити банківської установи) кошти в сумі (зазначається сума цифрами та літерами). Розрахунок коштів, що належить повернути, додається.
   У разі неповернення (несплати) зазначеної суми до дня звільнення підприємство (назва) залишає за собою право звернутися до суду із цивільним позовом про стягнення з Вас коштів у примусовому порядку».
   Якщо працівниця не поверне вказану суму у визначений в листі термін, підприємство має право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення коштів. Але на практиці роботодавці в таких випадках доволі рідко звертаються до суду, а просто з часом списують ці суми як збитки. 

Джерело : Журнал "Кадровик України"