ЦЗО в медицині: що, для чого та навіщо?

Ключовим завданням пілотного проекту Централізованої закупівельної організації (далі — ЦЗО) є підвищення ефективності закупівель унаслідок поєднання однорідних предметів закупівлі замовників.

 Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України (далі — КМУ, Уряд, Кабмін) від 16 травня 2018 р. № 377 «Про продовження реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації», було продовжено реалізацію до 31 грудня 2018 р. пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації відповідно до пункту 36 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) та затверджено Порядок продовження реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації.

Ключовим завданням пілотного проекту Централізованої закупівельної організації (далі — ЦЗО) є підвищення ефективності закупівель унаслідок поєднання однорідних предметів закупівлі замовників.

Беручи до уваги визначення централізованих закупівельних організацій, наведене в пункті 36 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі, Міністерство охорони здоров’я України розпочало роботу над створенням Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі — Концепція), яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 582-р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/582-2017-%D1%80). Дану Концепцію схвалив Уряд для підвищення якості процедур закупівель, забезпечення економії бюджетних коштів та задоволення потреб замовників у сфері охорони здоров’я лікарськими засобами та медичними виробами. 

У рамках реалізації Концепції передбачено створення централізованої закупівельної організації, що вирішить питання прозорості та обґрунтованості витрат при здійсненні публічних закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів для гарантованого забезпечення своєчасного доступу до них пацієнтів.

Основною метою Концепції є задоволення потреб замовників у сфері охорони здоров’я в лікарських засобах та медичних виробах. Концепція визначає напрями реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів у результаті створення сучасної ефективної системи, спрямованої на формування конкурентного середовища та подальший розвиток добросовісної конкуренції у цій сфері

Основне завдання Концепції полягає в зменшенні рівня корупції при закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та звільненні від невластивих функцій медичного персоналу, а також у задоволенні потреб пацієнтів завдяки прозорому проведенню процедур закупівель.

Давайте розберемося: навіщо взагалі нам ЦЗО у сфері охорони здоров’я?

Цьогоріч обсяг медичної субвенції є на 7 млрд грн меншим за торішній, тож органи місцевого самоврядування можуть знову опинитися в ситуації, коли необхідно буде дофінансовувати закупівлі за власні кошти. Реформа децентралізації в регіонах повинна відреагувати на недофінансування даної сфери та відповідно до потреби розподілити кошти місцевих бюджетів, а також раціонально перерозподілити свої видатки. Завдяки акумулювання коштів подекуди за рік навіть у невеликих громадах фінансування збільшилося утричі –учетверо, а в потужніших — спостерігається зростання до десяти разів.

Щоб з’ясувати, які закупівлі закуповуватиме ЦЗО, ми можемо подивитися в модуль аналітики bi.prozorro. Виходячи з нормативного регулювання питання визначення предмета закупівлі лікарських засобів, в електронній системі закупівель реалізовано можливість здійснювати закупівлі лікарських засобів за Міжнародною непатентованою назвою (далі — МНН). Ми бачимо велику кількість допорогових закупівель лікарських засобів та медичних виробів в усій Україні. Допороги складають майже половину процедур у закупівельній сфері охорони здоров’я. Наприклад, 2017 року кількість закупівель фармацевтичної продукції, медичних виробів та медичного обладнання склала 13 тисяч, з них 6,7 тис. — це допорогові закупівлі. Усі ці дані отримано за допомогою bi.prozorro.org.

Вихід з даної ситуації, на мою думку, один. Це — поєднання однорідних закупівель з малим обсягом для більшої ефективності. Несвоєчасне постачання, завищені ціни у зв’язку, зокрема, з логістичними витратами та помилки при складанні технічних вимог — це тільки малий відсоток того, з чим зіштовхуються лікарні, які мають здійснювати закупівлі у випадках, визначених Законом, у результаті проведення процедур закупівель, передбачених Законом.

Для безперебійного постачання в медичний заклад ліків повинні вирішити проблему гарантовані трирічні контракти, укладення яких відбуватиметься завдяки проведенню закупівель за рамковими угодами згідно із Законом. Закупівлю за рамковими угодами можуть здійснювати не тільки ЦЗО, а й замовники самостійно.

Але це не вирішить ще однієї проблеми, яка виникає в регіонах. Це — обмежена конкуренція (у зв’язку з невеликими сумами закупівель, логістичними проблемами при доставці ліків до медичного закладу тощо). Малий об’єм часто призводить до високої ціни пропозиції. ЦЗО може вирішити дані проблеми консолідацією однорідних закупівель. Не має значення те, чи це ліки з Національного переліку основних лікарських засобів, чи не з нього. 

Постановою КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», у редакції Постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1081, затверджено Національний перелік основних лікарських засобів (далі —Національний перелік).

Головним завданням Національного переліку є гарантування безкоштовного базового лікування громадянам країни у стаціонарному відділенні.

Зокрема, Кабмін ухвалив доповнити Національний перелік ще 60 діючими речовинами: 18 МНН, що включені до оновленого видання рекомендацій ВООЗ, 28 МНН, що включені до державних програм та субвенцій на інгаляційні засоби для наркозу, та 14 препаратами для надання екстреної допомоги.

Якщо розглянути це питання через призму Національного переліку, то обсяг вийде вражаючий. А це —гарантована економія від виробника та позбавлення медичних закладів від невластивих персоналу функцій.

Безперечно, медичному закладові не доцільно віддавати весь перелік ліків, тому що він має швидко реагувати на поточні витрати й постійно тримати руку на пульсі щодо залишків.

Варто пам’ятати про лікарні швидкої допомоги, які надають екстрену допомогу в разі терміновості й повинні закупити ті ліки, які потрібні саме даному хворому. Планування завжди повинно бути одне — раціональне, з огляду на залишки, інфляцію та надзвичайні ситуації, бо лікар не має права схибити через нестачу препаратів у лікарні.

Якщо 2018 року в електронній системі закупівель буде запущено проведення процедур закупівель за рамковими угодами, то це може стати порятунком для багатьох сфер, зокрема й охорони здоров’я. Передача заявок до ЦЗО має починатися ще з формування першого бюджетного розрахунку з урахуванням теперішніх залишків та потреб минулих років. Коли закупівля лікарських засобів через ЦЗО не відбудеться з певних причин, то лікарня зможе самостійно повернути собі кошти в результаті внесення відповідних змін до річного плану та матиме можливість самостійно оголосити закупівлю необхідних лікарських засобів та провести її успішно, без нульових залишків у складських приміщеннях.

Електронна система дає і дасть у майбутньому ще більше можливостей для реформування закупівель у сфері охорони здоров’я.

Таким чином, МОЗ та Уряд вбачають, що вирішити наявні проблеми в закупівлях закладів охорони здоров’я можливо завдяки утворенню закупівельної організації для забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами у сфері охорони здоров’я з використанням механізмів довгострокових рамкових угод та інструментів електронних закупівель. Концепцією передбачено, що таку ЦЗО утворюють за рішенням МОЗ, вона підпорядковується йому. Діяльність закупівельної організації полягатиме насамперед у здійсненні публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів для задоволення потреб замовників на національному, місцевому та міжнародному рівнях.

Наразі створення ЦЗО в медицині залишається теорією, хоча початок її створення закладено Концепцією реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів.

Денис Левченко,

консультант з публічних закупівель, м. Київ