Строковий трудовий договір може бути розірвано з ініціативи працівника

Згідно зі ст.39 КЗпП строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі:

• його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
• порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.
• у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП, тобто за наявності поважних причин, перелічених у цій частині, у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу.

Найбільше непорозумінь в разі припинення строкового трудового договору виникає у випадках, коли працівник хоче звільнитися через хворобу або інвалідність. Адже роботодавець зобов’язаний розірвати з працівником трудовий договір за п.2 ст.40 КЗпП у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, який перешкоджає продовженню цієї роботи, з виплатою вихідної допомоги не менше середнього місячного заробітку. Звільнення за п.2 ст.40 КЗпП потребує згоди профспілки. Тому, на думку автора, звільнення за ст.39 КЗпП відбувається, якщо внаслідок хвороби або інвалідності стан його здоров’я перешкоджає виконанню роботи за договором, але роботодавець не виявляє ініціативи щодо звільнення цього працівника. Однак в такому разі вихідна допомога не виплачується.
Працівник надає заяву, в якій обов’язково вказує причини припинення дії строкового трудового договору. На підставі заяви роботодавець видає наказ з таким формулюванням: «Звільнити до закінчення строку дії договору у зв’язку з інвалідністю, яка перешкоджає виконанню роботи за договором, ч. 1 ст. 39 КЗпП». На підставі наказу до трудової книжки вноситься запис: «Звільнено за власним бажанням у зв’язку з інвалідністю, ст. 39 КЗпП».

Джерело : Журнал "Кадровик України"