Іноземні компанії самостійно вестимуть трудові книжки українців

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розробило проект розпорядження Уряду «Про скасування пункту 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»

аби закріпити за представництвами іноземних юридичних осіб, що здійснюють діяльність на території України, відповідальність за ведення та зберігання трудових книжок їхніх працівників.

Наразі згідно з п. 2.21. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі— Інструкція № 58), трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами у представництвах іноземних компаній і міжнародних організацій, повинні зберігатися у відповідних управліннях обласних державних адміністрацій (або підприємствах, визначених облдержадміністраціями), а в Києві та Севастополі — у міських держадміністраціях.

Окрім цього, лише представники зазначених органів можуть вносити до трудових книжок будь-які записи, у т. ч. й щодо прийняття на роботу та звільнення, а запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, міжнародними організаціями чи іншими прирівняними до них іноземцями на території України, є недійсним.

Натомість відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського кодексу України (далі— ГК) іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України (з особливостями, передбаченими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України). Таким чином наведена норма унеможливлює запровадження будь-яких дискримінаційних положень щодо іноземних юридичних осіб на рівні підзаконного нормативно-правового акта.

Отже, положення п. 2.21. Інструкції № 58 суперечать нормам ГК й створюють безпідставне адміністративне навантаження на іноземних юридичних осіб, чиї представництва здійснюють діяльність на території України.

Більше того, заборона на зберігання та внесення записів до трудових книжок створює перешкоди у виконанні нерезидентами та їх представництвами обов’язків, покладених на них трудовим законодавством, зокрема, зобов’язання роботодавця згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України видати працівникові в день звільнення його належно оформлену трудову книжку.

Тож маємо надію, що згаданий проект розпорядження незабаром буде прийнято, що дозволить привести Інструкцію № 58 у відповідність до вимог чинного законодавства й усунути одну з бюрократичних процедур, зменшивши регуляторний тиск на бізнес.

Джерело : Газета "Консультант Кадровика"