Щодо поновлення працівника на роботі

Випадки поновлення працівників на роботі за рішеннями суду не рідкість.

Трудові спори про поновлення на роботі розглядають безпосередньо районні, районні в місті, міські та міськрайонні суди (ст. 232 КЗпП).

Відповідно до ст. 233 КЗпП у справах про звільнення працівник може в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору. У разі пропуску цього строку з поважних причин суд може його поновити (ст. 234 КЗпП).

Поновлення працівника на роботі у разі його звільнення без законної підстави відбувається відповідно до ст. 235 КЗпП.

Суд відповідної інстанції одночасно з винесенням рішення про поновлення на роботі приймає й рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника має бути виконано негайно. Зауважимо, що трудове законодавство не містить визначення поняття «негайне виконання». Тому після ухвалення рішення судом роботодавець одразу має видати наказ про поновлення працівника на роботі (див. «Рецепт тижня») і зробити відповідний запис у його трудовій книжці: «Запис за № ... (номер запису про звільнення) недійсний, поновлено на попередній роботі», далі зазначається № та дата наказу про поновлення.

Джерело : Журнал "Кадровик України"