Облік робочого часу на сільськогосподарському підприємстві

Діюче «застаріле» законодавство про працю не адаптоване для сьогодення в т.ч. й для сільськогосподарських підприємств, незважаючи на те, що Україна є аграрною країною, тож доводиться пристосовуватися до того, що маємо.

Сільськогосподарські підприємства самостійно встановлюють режим робочого часу на підставі правил внутрішнього трудового розпорядку.

Якщо не можливо забезпечити нормальну тривалість робочого часу на підприємстві може бути запроваджено різні режими, а саме:

• підсумований облік робочого часу;
• гнучкий режим робочого часу;
• режим ненормованого робочого дня.

Режим робочого часу -  це складовий елемент внутрішнього трудового розпорядку, тож кожен працівник повинен його дотримуватись.

Режимом роботи також можна назвати порядок розподілу норми робочого часу протягом конкретного календарного періоду. Основними елементами режиму робочого часу є час початку і закінчення роботи; тривалість та час перерв, правила чергування і тривалість змін.

В обліковому періоді підсумовується фактично відпрацьований працівником час (відповідного до його графіка роботи), який не може перевищувати встановлений законодавством робочий час при нормальному восьмигодинному робочому дні і стандартному (п’яти – або шестиденному) робочому тижні за цей самий період.

При підсумованому обліку робочого часу максимальна тривалість щоденної роботи не має перевищувати 12 годин на добу (п. 4 Методичних рекомендацій № 138).

Аналізуючи норми чинного законодавства, щодо підсумованого обліку робочого часу, ніде не зазначається, що для запровадження підсумованого обліку робочого часу необхідно обовязкового встановлювати різні зміни для працівників, у цьому випадку трактористів-машиністів, та має бути встановлений графік роботи з однією зміною для всіх.

На сільськогосподарському підприємстві наказом встановлюються режими роботи. Не буде порушенням, якщо на підприємстві встановлено підсумований облік робочого часу і разом з тим всі працівники працюютю в одну зміну, але всеодно працівники повинні знати свій графік роботи. Як правило така інформація зазначається в правилах внутрішнього трудового розпорядку, наприклад:

… Час початку й час закінчення роботи і перерви для відпочинку та харчування за однозмінної роботи встановлюється :

• початок роботи: 08:00
• перерва: з 12:00 до 13:00
• закінчення роботи: 17:00… 

Гнучкий режим робочого часу можна застосовувати у різних варіаціях а саме:

• що стосується початку та закінчення робочого дня;
• тривалості робочого дня;
• перерви для відпочинку залежно від виробничих (нерівномірні навантаження працівників роботою, коли обсяг робіт виходить за межі робочого дня – ненормований робочий час або припадає на початок чи кінець робочого дня. (п. 1.4 Методичних рекомендацій №359).

Організація праці працівників в умовах ГРРЧ передбачає три складові робочого часу, на які може поділятися робочий день:

• фіксований час — це час, коли працівник обов’язково повинен бути на робочому місці й виконувати безпосередньо свої виробничі функції;
• змінний час — це час, коли працівник на свій розсуд може починати та закінчувати свій робочий день. Це, як правило, одна-дві години перед початком зміни та час перерви на відпочинок і харчування;
• час перерви на відпочинок і харчування, який може становити від 30 хвилин до двох годин на зміну. Цей час працівник використовує на свій розсуд і може бути відсутнім на робочому місці.

При підсумованому обліку робочого часу за умов ГРРЧ працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). В цьому випадку протягом встановленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а у разі коли працівником за тиждень (місяць) відпрацьовано понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку.

Можлива як менша, так і більша тривалість роботи в окремі дні у порівнянні з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

 В умовах ГРРЧ тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу.

Якщо може бути потреба в роботі трактористів-механізаторів у нічний час, це необхідно передбачити у ПВТР.

За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час відноситься до державних норм з оплати праці, які є обов’язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний      час. Нiчним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботi в нiчний час встановлена тривалiсть роботи (змiни) скорочується на одну   годину.                                  

Щодо залучення до роботи у вихідний день.   Залучення до роботи у вихідні дні оформляється письмовим наказом (розпорядженням) лише у тому випадку, якщо вихід працівників на роботу не передбачений графіком виходу на роботу. В цьому випадку в в плановому графіку роботи у виходів на роботу вихідний день не передбачено.

Для видання наказу про роботу у вихідний день роботодавцю  слід мати:

• фактичну підставу, передбачену частиною 2 статті 71 КЗпП;
• дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;
• згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;
• згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.

Залучати робітника до роботи у встановлені для нього вихідні дні можливо лише  у виняткових випадках (частина друга ст. 71 КЗпП), а саме для:

• відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемії, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
• відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
• виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів;
• виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
• продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; тоді власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником

Спосіб компенсації за роботу у вихідний день визначається за згодою сторін: надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП).

При додержанні роботодавцем правил, які визначають порядок залучення працівника до роботи у вихідний день, працівник повинен виконати наказ роботодавця. Його невиконання є порушенням трудової дисципліни. Разом з тим працівника  не можна залучати у вихідний день до роботи, яка не відповідає трудовому договору, незалежно від підстав для такого залучення і додержання встановленого порядку, якщо він не згоден на це, а тому і не може бути притягнений у такому разі до дисциплінарної відповідальності.

Також, сільськогосподарським підприємствам слід звернути увагу на ненормований робочий час. В КЗпП не міститься поняття «ненормований робочий час». Як правило, ненормований робочий час це особливий режим робочого часу працівників, праця яких не підлягає точному обліку робочого часу.

На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Таким чином  роботодавець не має права систематично залучати працівників до роботи понад установлену тривалість робочого часу.

Робота в режимі ненормованого робочого дня не може вважатися надурочною. Якщо працівник з ненормованим робочим днем залучається до роботи понад норму робочого часу систематично, ця робота вважається надурочною і повинна оплачуватися як надурочна, про це йдеться в п. 5.16 Галузевої угоди.

На сільськогосподарських підприємствах ненормований робочий день може застосовуватися якщо робота не піддається точному обліку робочого часу або робочий час за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості, або для працівників, які розподіляють час для роботи на власний розсуд.

Ненормований робочий день можна встановлювати як при прийняті на роботу, так і згодом. Якщо режим ненормованого робочого дня встановлюється після прийняття працівника на роботу, тоді слід діяти згідно частини третьої ст. 32 КЗпП, тобто повідомити працівнику не пізніше як за два місяці

Тут також слід звернути увагу на п.2 частини першої ст. 8 Закону України про відпустки, працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.