Строк давності перевірок Держпраці

Законодавством не встановлено строків давності на проведення перевірок органами Держпраці.

Чимало клопоту та хвилювань з'явилося у роботодавця разом з появою величезних сум штрафів у КЗпП. А ще більший стрес  - це новий Порядок перевірок органами Держпраці.

Й звичайно є логічне питання про строки давності перевірок. 

Фахівці Держпраці пояснили у листі ще 04.01.2017 р за номером 57/4.1/4.1-ДП-17.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) в редакції, що діє з 01.01.2017 р., передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України.

Оскільки фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.2015 р., штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змін, внесених до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими.

Додатково повідомляємо, що штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, накладаються у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. N 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", <...> за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 р. N 67 "Про затвердження форми постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці".

На жаль, що таке "триваюче порушення" в законодавстві чітко не зазначено. Ймовірно,це правопорушення, яке можна виявити в ході перевірки (воно має місце тоді, коли йде перевірка). Частіше, порушення законодавства про працю є триваючими.