Приватна практика лікаря - нові можливості, нові перспективи

Кожен лікар в приватній медичній практиці вбачає різні можливості. Хтось прагне покращити свій фінансовий статок, деяким фахівцям важливі прозорі відносини з пацієнтами, інші найбільше цінують особисту незалежність та свободу прийняття рішень.

Все це актуально і для Олесі Іванівни Гетьман, сімейного лікаря вищої категорії. Проте, найціннішим для неї у власному медичному бізнесі стала можливість особистого зросту і професійного розвитку. Саме ця можливість надихнула Олесю Іванівну зробити крок на зустріч новому та незвіданому – відкрити власний приватний кабінет, залишивши благополучне та перспективне «насиджене» місце у великому багатопрофільному медичному центрі Києва.

Чому Ви вирішили займатися приватною практикою?

Можу сказати, що в рівних частинах запал, щирий інтерес до ведення своєї справи і бажання довести собі самій свою силу, були основним мотивом в організації приватної медичної практики. На момент прийняття рішення, я не була новачком в медичному бізнесі, більше того, в моєму арсеналі був майже 10-ти річний досвід успішної праці в одному з найбільших медичних центрів Києва. Остання моя посада у цьому медичному центрі була директор з медичних питань. На якомусь етапі життя, я зрозуміла, що мені стало нудно, я хочу розвиватись далі, але для цього треба було отримати свободу. Такі думки підштовхнули мене зробити відповідальний і ризикований крок до власної справи. З одного боку це був крок до незвіданого, а з іншого, це була та довгоочікувана можливість освоїти нову сферу – власний бізнес.

Які основні етапи Ви пройшли в оформленні бізнесу?

Будь яке нове починання – це, звісно, додаткова освіта. Я закінчила бізнес-школу, потім мені довелося пройти підвищення кваліфікації за фахом (на той час була вимога мати лише вищу категорію), досконало вивчити ліцензійні умови.

Переваги полягали у тому, що у мене з’явилися нові знайомства, я проводила багато зустрічей, відвідувала семінари в різноманітних консалтингових та юридичних центрах, що спеціалізуються на медицині. Все це посприяло цілковитій зміні мого іміджу з пересічної людини в «вusiness woman».

Чого Ви боялися найбільше у процесі побудови приватного бізнесу? 

Найбільше мене турбувала необхідність самостійно, без підтримки, забезпечити життєздатність власної справи на рівні лікаря-приватного підприємця, бізнесмена, власника. До загальноприйнятих занять з удосконалення своїх знань та навичок за спеціальністю, додалась потреба оволодіння додатковими інструментами – податковим та юридичним кодексом, діловодством, маркетингом, господарським, оперативним та фінансовим аналізом і таке ін.

Хто Вам допомагав на шляху побудови бізнесу?

 Запорукою мого успіху було і залишається оточення, коло друзів. Приємно, що мої приятелі забезпечують мені рекламу, так званий «вірусний маркетинг», рекомендують мене, як досвідченого фахівця, своєму колу знайомих.

Які основні відмінності «найманого працівника» від власника бізнесу?

Власна справа вимагає виховувати у собі певні риси характеру, отримувати додаткові знання, вкладати фінанси та час в розвиток своєї особистості та свого бізнесу.

Я виховала у собі певні риси характеру, яких не мала раніше – цілеспрямованість, терплячість, самостійність, твердість, упертість на шляху до мети. Я удосконалила свої знання та навички у багатьох сферах життя та діяльності.

З якими основними труднощами ви стикалися і як ви їх вирішували?

Щоб стати приватним лікарем-підприємцем треба зробити три основних кроки: отримати ліцензію на медичну практику, скласти план розвитку бізнесу та забезпечити належний медичний сервіс для пацієнта.

Отримати ліцензію не було мені складно технічно, я вже була знайома з основними вимогами ліцензійних умов.

Найважчим завданням для мене було скласти бізнес-план, тобто реальний план розвитку власної справи. Шаблон у мене був, я підготувала його як дипломну роботу під час закінчення бізнес-школи. Але то було на папері, а от реалії життя – інша річ. Важливим було розбити план розвитку на періоди (етапи): місяць, рік, 5, 10 років. Що маю зробити вже сьогодні, що завтра, що через місяць для досягнення фінансового успіху в кінці року. Я довго все вираховувала, продумувала і ці старання стали для мене своєрідною інструкцією, керівництвом до дії.

Нажаль, в Україні немає державних програм підтримки бізнесу, немає гарантійного державного страхового регулювання відносин пацієнт – лікар. Всі питання вирішуються на власному ентузіазмі, бажанні щось робити по-своєму, виділятись із загалу, бути помітним і нестандартним, як для партнерів, так і для пацієнтів.

Ведення приватної практики вимагає розвивати у собі певні риси та навички: бути уважним, вміти слухати і чути, діяти на упередження. Приватний підприємець має бути експертом як в медицині, так і в бізнесі. На курсах спеціалізації з організації і управління охорони здоров'я КМАПО професор, звертаючись до керівників медичних закладів, сказав: «Якщо ви тут, це означає, що вас щось відрізняє від інших». З того часу ця фраза стала моїм життєвим кредо.

Довелося попрацювати над власним іміджем та іміджем свого кабінету. В приватній практиці особливо важливим є, так званий «медичний сервіс»: вигляд та чистота приміщення, в якому відбувається прийом лікаря та проводяться різні маніпуляції, якість надання медичних послуг, вичерпність інформації, що надається пацієнтам, вміння знайти спільну мову з пацієнтами та партнерами.

Які «плюси» приватної медичної практики? Що ви отримали в результаті?

Озираючись на 3- річну історію самостійного плавання в приватній практиці, можу сказати, що пишаюся собою і своїми досягненнями, мені подобається та успішна бізнес-леді, якою я стала. Я – самостійна одиниця, сам собі режисер, а мої успіхи віддзеркалюють уміння організовувати себе, своїх партнерів та клієнтів.

Приватний бізнес загартував мій характер. Я оволоділа цікавими додатковими знаннями, розширила коло знайомих, стала успішним лікарем і підприємцем.