Апатія, дратівливість, втома?

Що ж робити, коли проявляються симптоми емоційного виснаження: апатія, дратівливість, втома?

Закінчується літо, і яскраві фарби життя втрачають свої кольори в очікуванні холодів. Прокидаєтесь вранці й навіть аромат свіжозвареної кави не бадьорить? Не хочеться гратись з улюбленою кішкою, не хочеться плакати при перегляді сентиментального фільму, не хочеться йти з подружками до кафе, і навіть той факт, що кохана людина мовчить вже тиждень, залишає вас байдужим? Ви любите свою роботу, але чомусь все частіше змушуєте себе йти туди? І серце б'ється зовсім не так, як хотілося б? Тоді можна з впевненістю сказати: це синдром емоційного виснаження.

Стан, коли людина не переживає ані негативних, ані позитивних емоцій називають синдромом емоційного виснаження (СЕВ). Найпоширенішими та явними ознаками СЕВ є постійна втома, роздратованість, «сірість» думок і світогляду, байдужість і життя «за шаблоном». Людина живе, як робот: прокидається, йде на роботу, приходить додому, клацає канали, лягає спати. Тобто втрачається весь смак життя, інтерес до навколишнього і до самого себе. Робота виконується абияк, день проживається, аби прожити, все набридло і дістало, хочеться втекти, випаруватися, полетіти туди, де вас ніхто не чіпатиме і не бачитиме. Багатьом знайомі такі відчуття. І якщо ви, помітили за собою хоч один з цих симптомів, необхідно негайно вживати заходів.

Цей синдром виникає тоді, коли в людини зібралося багато негативних емоцій «без розрядки», — пояснила журналісту тижневика «Марічка NEWS» практикуючий психолог, психотерапевт Ірина Сафронова. — Поступово така особистість втрачає емоційну та фізичну енергію, що призводить до емоційного, розумового виснаження, фізичної втоми, особистого відсторонення та зниження задоволення від виконаної роботи. Робота, де ми проводимо більшу частину часу, є для нас не тільки способом самореалізації, місцем для професійного зростання і спілкування, а й джерелом емоційного і фізичного напруження.

Один мій знайомий, який працює в сфері міського будівництва, розповідав, що з квітня по листопад йому доводилося працювати по 14 і навіть по 16 годин на день, без вихідних. Спочатку він із великим ентузіазмом  займався улюбленою справою, проте пізніше став помічати, що його самопочуття і настрій погіршуються, його почало все дратувати, він став зриватися вдома на своїх близьких. На роботі теж вдавався до скандалів, до того ж почало смикатися праве віко. Лікар поставив йому діагноз: синдром емоційного виснаження.

Особливо часто такий синдром зустрічається серед лікарів, психологів, учителів, соціальних працівників, представників ЗМІ, співробітників правоохоронних органів, — розповіла Ірина Сергіївна. — Нині багато компаній скорочують персонал, а ту ж саму кількість роботи розподіляють між рештою членів колективу за ту ж зарплатню або навіть меншу. Підвищене робоче навантаження, брак соціальної підтримки з боку керівництва та колег, низька заробітна платня, ненормований робочий графік, відсутність вихідних, відпусток та інтересів поза роботою, одноманітна, монотонна і безперспективна діяльність, — все це сприяє розвитку синдрому емоційного вигорання.

Не виключений і варіант накопичення роздратування, навіть якщо ти свою роботу любиш. Але необхідність день у день спілкуватися з величезною масою людей, кожен з яких має свою особливу енергетику, не завжди миролюбну, залишає істотний слід у нашій пам’яті . А робоча атмосфера в стилі тут і зараз, з безліччю дзвінків та невідкладними справами, координацією та контролем роботи колективу? До кінця робочого дня, зазвичай, вже почуваєшся вичавленим лимоном.

Багато хто, виявивши в себе перші ознаки цього психологічного процесу, думає, що може впоратися самостійно, докладаючи ще більших зусиль до роботи, — каже лікарка. — Але ситуація від цього лише погіршується, стрес накопичується і одного моменту виривається назовні, доводячи людину до повного виснаження. До того ж, проблеми проявляються не тільки в професійній сфері, вони зачіпають і сферу особистих відносин. У родині причинами емоційного виснаження можуть стати фінансові труднощі, проблеми з дітьми, соціально-побутові конфлікти.

Що ж робити, якщо небезпечні ознаки з’явилися? Ось що рекомендує професійний  психолог.

1. Час подумати про себе. Ставлячи інтереси інших людей понад усе, ви забуваєте про свої власні потреби. Замисліться про свої бажання, про власну гармонію, а потім допомагатимете іншим.
2. Не беріть на себе багато додаткового навантаження. Якщо вам нав’язують додаткові обов’язки, подумайте про себе, не перевантажуйтеся, вмійте сказати «ні».
3. Бережіть себе. Ведіть здоровий спосіб життя, не намагайтеся зняти нервову напругу алкогольними напоями — цим ви собі не допоможете. Висипайтеся, більше відпочивайте, змінюйте види діяльності з інтелектуальної на фізичну і навпаки.
4. Навчіться розслаблятися, тут вам допоможе дихальна гімнастика, активні заняття на вулиці. Більше спілкуйтеся з друзями, знайте, що ви не самотні, розкажіть їм про свої проблеми, вони зможуть вам допомогти слушною порадою, добрим словом.
5. Вирішіть питання на роботі, визначтеся з режимом трудового дня, обов’язково вимагайте вихідних, аби не заганяти себе, інакше все це вкрай негативно позначиться на стані вашого здоров’я. Якщо домовитися з керівництвом не виходить, а ви відчуваєте, що сил у вас вже немає, і кожен день перетворюється на кошмар, залиште таку роботу.

Якщо ти відчуваєш високий рівень незадоволеності в усьому — і в особистому житті, і в кар’єрі, — тоді ви точно виснажені. Візьміть відпустку і гарненько відпочиньте подалі від мобільних телефонів, Інтернету та інших засобів зв’язку з зовнішнім світом — у більшості випадків це спрацьовує. І пам’ятайте прописну істину: всіх грошей не заробиш. Є речі, які значно дорожчі за гроші, а саме: ваше здоров’я — душевне та фізичне. Не впадайте у відчай, відпочиньте, не забувайте, що у вас тільки одне життя, і все ще вийде!

irinasafronova.com.ua