Общественная организация имеет право вести предпринимательскую деятельность

Общественная организация имеет право вести предпринимательскую деятельность и получать доход от нее.

Общественная организация имеет право вести предпринимательскую деятельность и получать доход от нее. Однако такой доход не может быть распределен между учредителями и членами общественной организации и должен быть направлен исключительно на достижение цели общественной организации.

Об этом сказано в письме ГФСУ от 10.08.2015 г. N 16782/6/99-99-19-02-02-15

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.08.2015 р. N 16782/6/99-99-19-02-02-15

Щодо здійснення неприбутковою організацією підприємницької діяльності

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI “Про громадські об’єднання” (далі – Закон N 4572) громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

За організаційно-правовою формою громадське об’єднання утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Якщо засновниками та членами (учасниками) громадського об’єднання є фізичні особи, то таке громадське об’єднання вважається громадською організацією. У разі коли засновниками громадського об’єднання є юридичні особи приватного права, членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи, то таке громадське об’єднання є громадською спілкою.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону N 4572 для здійснення своєї мети (цілей) громадське об’єднання має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Одним із принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу: члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (п. 6 ст. 3 Закону N 4572).

Тобто громадська організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і має бути спрямований виключно на досягнення мети громадської організації.

Отже, якщо непідприємницька організація є громадським об’єднанням, утвореним з урахуванням вимог Закону N 4572, така організація може скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за умови, що метою її діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток:

1) бюджетні установи;

2) громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом від 17.07.2015 р. N 652 встановлено, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення та виключення неприбуткових підприємств, установ та організацій з Реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

При цьому до затвердження Кабінетом Міністрів України такого Порядку діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N 37.