Як виміряти успіх? Економічні аспекти процесно-орієнтованої системи управління

Спільна мова в світі бізнесу – це фінанси.

Стандарти ДСТУ ISO серії 9000, що засновані на процесному підході до управління, не тільки підкреслюють важливість моніторингу і ретельних вимірів процесів, що протікають в організації, але також вимагають документованого підтвердження того, що система якісного управління організації безупинно удосконалюється.

Враховуючи, що внутрішнє середовище підприємства містить у собі той потенціал, який дає можливість підприємству існувати та перемагати у конкурентній боротьбі, то необхідна системність управління.

Новий стиль управління вимагає створення економічного механізму, що об'єднає і упорядкує єдиною методологією важливі для процесно-орієнтованої діяльності інструменти та показники.

Система якісного управління реально сприяє успіху в бізнесі, підвищує конкурентноздатність, позитивно позначається на економічних показниках діяльності організації через підвищення якості продукції.

В одному із інтерв'ю Джозеф Джуран, зокрема, заявив: "Для того, щоб змусити вищий менеджмент інвестувати в якість, необхідно перевести мову представлень про менеджмент якості на більш зрозумілу їм мову грошей".

Так, дійсно, фінансово-економічний стан підприємства характеризується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спроможністю своєчасно розрахуватися за борговими зобов’язаннями тощо. Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції.

Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає структура витрат.

Аналіз собівартості продукції комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а, отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва; дає змогу виявити збиткові види продукції, з’ясувати причини таких збитків і прийняти відповідні рішення, наприклад зняти продукцію з виробництва, реорганізувати технологічний процес, внести зміни у конструкцію продукції тощо.

Що ліпше працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчою є собівартість продукції.

Тому собівартість продукції є одним із важливих показників ефективності виробництва, має безпосередній зв’язок з її ціною.

А система підвищення якості продукції сьогодні розуміється як інструмент безупинного тиску на собівартість!

Тому що діагностика втрат якості на ранній стадії їхньої появи є запорукою успішного запобігання переносу цих втрат на кінцеву  продукцію чи послуги.  

Управління собівартістю (управління витратами на створення якісної продукції) є процесом цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями у ході постійного контролювання рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Місце витрат – це місце їх формування (робоче місце, група робочих місць/сегмент процесу, процес).

Центр відповідальності – організаційна єдність місць витрат з відповідальним за їхній рівень.

Центри відповідальності повинні збігатися з місцем витрат.

З метою посилення відповідальності, контролю за витратами доцільно планувати, обліковувати і контролювати їх за кожним продуктом у центрах відповідальності за маржинальним методом, тобто - на рівні змінних витрат, а постійні витрати – на рівні структурних одиниць і підприємства в цілому.

Аналіз калькуляції собівартості за змінними витратами може сприяти удосконаленню програми керівництва з одержання прибутку.

Таким чином, маржинальний метод обліку витрат на якість створює умови для поліпшення загального економічного стану підприємства,  надає інформацію про внесок кожного процесу (сегменту) у формування прибутку підприємства, дає змогу контролювати витрати і формувати звітність за процесами (сегментами) підприємства, оцінювати діяльність кожного процесу (сегменту). 

Виявлення та використання чинників економії ресурсів і зниження витрат має бути одним із головних обов’язків насамперед керівників і спеціалістів підприємства.

Користувачами інформаційних ресурсів про витрати підприємсва є власники, керівництво підприємства, існуючі та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники, конкуренти, споживачі, державні установи і громадськість.

Головна ідея обліку та аналізу витрат на створення якісної продукції полягає в тому, що відносно невеликі вкладення в діяльність по попередженню виробництва неякісної продукції і послуг приводять до значних скорочень втрат від браку як внутрішніх, так і зовнішніх.

Але дати точну оцінку ефективності функціонування системи якості можливо тільки через вимірювання реальних обсягів витрат усіх видів ресурсів, задіяних у ході процесного створення продукту.

Забезпечити цей процес можуть інструменти управління фінансовими потоками: Управлінський облік та Бюджетування.

Доволі просто впровадити цей інструментарій в компании , якщо…

Якщо знати алгоритм і технологію дій!

І у Вас є можливість дізнатися про це на наших спеціалізованих тренінгах

Бажаю Вам успіху та ефективних результатів!

Галина Зіміна,

Засновник та директор консалтингового центру ШАУЗ,

Системний консультант-тренер, коуч.