Гострі питання регуляторної політики у фармацевтичній галузі. Очікування і перспективи

У Києві 13 листопада відбулася конференція «Гострі питання регуляторної політики у фармацевтичній галузі. Очікування і перспективи», організована компаніями «УкрМедСерт» і «R&M».

Ми живемо в епоху змін. Україна впевнено рухається в напрямку гармонізації національного законодавства, у тому числі в сфері обігу лікарських засобів, із відповідними нормативно-правовими актами Європейського Парламенту та Ради ЄС. Але, як свідчить практика,впровадження будь-яких змін завжди пов’язане з певними труднощами перехідного періоду для суб’єктів господарювання. Тому за ініціативи МОЗ України та ДЕЦ було проведено конференцію щодо практичних питань введення в дію нових вимог до реєстрації, перереєстрації та ліцензування лікарських засобів.
У доповідях учасників заходу головним чином йшлося про шляхи та перспективи розвитку
фармацевтичної галузі України, практичне значення реалізації норм щодо обігу лікарських
засобів. Також обговорювалися питання державного регулювання й контролю діяльності
підприємств фармацевтичної галузі, упорядкування відносин між органами державного
регулювання та учасниками ринку тощо. Окрему увагу було приділено новим нормативно-
правовим актам, розробленим МОЗ України, які регламентують такі процедури:
підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва цієї продукції в нашій країні; експертизи реєстраційних матеріалів на препарати, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію) та документів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення.

Регуляторна практика

Із доповіддю, присвяченою практичному значенню введення в дію наказу МОЗ від 09.02.2012 р. № 98 «Про взаємодію Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі
охорони здоров’я МОЗ України та ДП «Державний експертний центр МОЗ України», виступила Людмила Коношевич, начальник Управління лікарських засобів та медичної
продукції МОЗ України. Вона зазначила, що метою прийняття цього документа є реалізація принципів, визначених настановами ВООЗ, та регламентація процесів підготовки відповідних рішень національним регуляторним органом, яким є МОЗ України, на підставі рекомендацій експертного дорадчого органу, яким є ДЕЦ, з урахуванням принципів належної регуляторної практики.

Доповідач наголосила, що з метою забезпечення прозорості в прийнятті рішень наказом МОЗ № 98 запроваджено механізм документообігу, який передбачає: надходження заяви про державну реєстрацію до профільного міністерства через створений Центр адміністративних послуг МОЗ України «Єдине вікно»; надання направлення МОЗ до ДЕЦ на експертизу реєстраційних матеріалів; отримання вмотивованих висновків експертизи згідно з формами встановленого зразка; прийняття рішення профільним міністерством при розгляді рекомендацій ДЕЦ постійно діючою Комісією з питань державної реєстрації лікарських засобів при МОЗ України (далі — Комісія); формування й затвердження наказу профільного міністерства; отримання заявниками реєстраційних посвідчень у Центрі адміністративних послуг МОЗ України «Єдине вікно». Вагомим результатом прийняття наказу № 98, за словами начальника Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України, стало визначення форми та інформаційного наповнення експертних висновків ДЕЦ щодо якості, безпеки й ефективності лікарських засобів. Також посилено відповідальність спеціалістів, що проводять експертизу.
Як повідомила Л. Коношевич, для вирішення проблемних питань було створено Комісію —
консультативно-дорадчий орган, діяльність якого ґрунтується на принципах компетентності й неупередженості та спрямована на вдосконалення роботи у сфері державної реєстрації препаратів. Завданням Комісії є розгляд лише проблемних питань, які виникають на стадії подання до МОЗ умотивованих висновків ДЕЦ за результатами проведеної експертизи.
До складу Комісії входять головні позаштатні спеціалісти профільного міністерства
за такими профілями: «Клінічна фармація», «Фармація», «Терапія», «Дитяча гематологія», «Кардіологія», «Онкологія», «Педіатрія», а також керівники медичних центрів. На сьогодні проведено 10 засідань Комісії, семінари, наради з питань реалізації положень наказу № 98.

Уперше запроваджено практику щоденної публікації на офіційному сайті МОЗ інформації
про стан проведення державної реєстрації, зокрема, наводяться дані про прийняті
профільним міністерством заяви на проведення відповідної реєстраційної процедури
на лікарські засоби. На цьому ж сайті можна також знайти інформацію про препарати, які
за результатами опрацювання експертних висновків з ефективності, безпеки та якості
включено до проекту наказу МОЗ. Як зазначила доповідач, це ще один крок до впровадження належної регуляторної практики, що дозволяє заявнику відслідкувати всі етапи проходження реєстраційного запиту.

Начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України звернула увагу присутніх на те, що в «Єдиному вікні» з дня його заснування (12 грудня 2011 р.) прийнято більш ніж 14 тис. заяв на реєстрацію, перереєстрацію, або внесення змін до реєстраційних матеріалів. З них 1052 — на реєстрацію, 1469 — на перереєстрацію, 11 516 — на внесення змін до реєстраційних матеріалів. Також отримано 5395 експертних висновків щодо лікарських засобів і 192 — щодо імунобіологічних препаратів, згідно з якими
4614 лікарських засобів та 182 імунобіологічні препарати включено до відповідних наказів
МОЗ.
ДЕЦ ввів єдину інформаційно-аналітичну систему «Фармакорішення», яка допоможе
контролювати порядок і терміни проведення всіх етапів експертизи в процесі державної
реєстрації лікарських засобів, а також сприятиме вирішенню ряду питань, зокрема стосовно двостороннього опрацювання експертних висновків з боку ДЕЦ та МОЗ і формування проектів наказів МОЗ України про державну реєстрацію ліків тощо.

Система «Фармакорішення» передбачає можливість подання до МОЗ електронної заяви
на державну реєстрацію лікарського засобу. Як наголосила Л. Коношевич, це важливий крок на шляху впровадження електронного документообігу у сфері реєстрації препаратів.

Спеціалісти профільного міністерства за останні кілька років розробили зміни до низки
наказів МОЗ, які мають сприяти спрощенню процедури реєстрації лікарських засобів,
зокрема: від 26.08.2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи
реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію
(перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних
матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення»; від 29.07.2003 р. № 358 «Про
затвердження форми та опису реєстраційного посвідчення на лікарський засіб» ; від 30.10.2002 р. № 391 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації виробництва
лікарських засобів»; від 17.03.2010 р. № 236 «Про затвердження Порядку проведення
перевірки виробництва лікарських засобів, що подаються на державну реєстрацію» .
Доповідач також нагадала про існування наказу МОЗ від 30.07.2010 р. № 393 щодо фахової
оцінки та періодичної атестації спеціалістів ДЕЦ, залучених до проведення перевірки
матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, а також спеціалістів профільного
структурного підрозділу МОЗ, що здійснює опрацювання експертних висновків.
Л. Коношевич підкреслила, що планується впровадження рекомендацій ВООЗ щодо належної регуляторної практики в частині створення власної системи якості.

Оновлення практики GMP

З доповіддю «Оновлення процедури підтвердження відповідності виробництва лікарських
засобів вимогам GMP, визнаним в Україні» виступила Наталія Гуцал, головний спеціаліст
відділу декларування цін на лікарські засоби та взаємодії із суб’єктами виробництва
фармацевтичної продукції МОЗ, зазначивши, що в найближчому майбутньому всі
зареєстровані в Україні лікарські засоби відповідатимуть стандартам належної виробничої
практики (Good Manufacturing Practise — GMP) відповідно до постанови КМУ від 14.11.2011 р. № 1165 .

Доповідач нагадала, що 30.11.2011 р. набув чинності Закон України № 3998-VI «Про
внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» , згідно з яким до заяви про державну реєстрацію лікарського засобу (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), разом з документами, вказаними у частині 4 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», додається засвідчена копія документа, що підтверджує відповідність виробництва лікарського засобу, поданого на реєстрацію, вимогам GMP, визнаним у нашій країні, виданого Державною службою України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба).

На думку Н. Гуцал, важливими були зміни до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, внесені ст. 2 постанови КМУ від 14.11.2011 р. № 1165 «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів» (у редакції постанови КМУ від 27.06.2012 р. № 717 ). Так, до 01.07.2013 р. МОЗ має вжити заходів щодо приведення власниками реєстраційних посвідчень на лікарські засоби, які зареєстрували (перереєстрували) їх до набуття чинності цією постановою, реєстраційних матеріалів у відповідність із нею.

Згідно зі ст. 5 Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що
ввозяться в Україну, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2005 р. № 902 (у редакції
постанови КМУ від 08.08.2012 р. № 793 ), з метою подальшої реалізації (торгівлі) лікарських засобів, що ввозяться на територію України, або використання їх у виробництві суб’єкт господарювання протягом 5 робочих днів після закінчення митного оформлення вантажу з препаратами має подати до територіальних органів Держлікслужби за місцем провадження господарської діяльності заяву за встановленою формою на видачу висновку про якість ввезених лікарських засобів. До заяви додається копія виданого Держлікслужбою документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP до виробництва лікарських засобів в Україні, крім активних фармацевтичних інгредієнтів. (Прим. ред. — постановою КМУ від 26.12.2012 р. № 1205 перенесено з 1 січня на 15 лютого 2013 р. набуття чинності нормою, згідно з якою суб’єкти господарювання мають надавати копію документа, виданого Держлікслужбою, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP).

Також, за словами Н. Гуцал, сьогодні в Україні створюється трирівнева система контролю
за якістю лікарських засобів, що виводяться на вітчизняний ринок. Її ланки — державний
контроль за якістю, державна реєстрація і перереєстрація, державне ліцензування і
сертифікація — тісно пов’язані між собою. Головний акцент у цій системі робиться
на відповідності виробництва ліків вимогам GMP. Як підкреслила фахівець, при впровадженні змін Держлікслужба надсилала листи-роз’яснення стосовно нововведень як
до регуляторних органів, так і до суб’єктів господарювання.
Також доповідач повідомила, що, враховуючи вступ України до Системи співробітництва
фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical inspection cooperation scheme — PIC/S),
передбачено спрощення процедури отримання висновку щодо відповідності умов
виробництва ліків вимогам GMP, визнаним в Україні, для компаній, що мають сертифікат
GMP, виданий уповноваженим регуляторним органом країни — члена PIC/S.
Висновок Держлікслужби видається на термін дії офіційного документа щодо відповідності
виробництва вимогам GMP, виданого уповноваженими регуляторними органами країн —
членів PIC/S. Термін дії такого висновку може бути продовжено відповідним рішенням
Держлікслужби до 6 міс у разі надання заявником інформації щодо проведення інспектування на відповідність вимогам GMP уповноваженим регуляторним органом країни — члена PIC/S.
Н. Гуцал розповіла й про Порядок проведення підтвердження відповідності умов
виробництва лікарських засобів вимогам GMP (далі — Порядок). Підтвердження
відповідності вимогам GMP для нерезидентів України здійснюється Держлікслужбою
шляхом проведення експертизи документів, поданих відповідно до Порядку, та інспектування виробництва у випадках, передбачених Порядком.

 Продукція in bulk, що ввозиться на територію України, повинна супроводжуватися
сертифікатом або висновком, виданим згідно з Порядком. Процедура отримання такого
документа включає наступні етапи: подання заяви на видачу сертифіката або висновку та
відповідного комплекту документів; перевірка та опрацювання поданої заяви; інспектування виробництва лікарських засобів за місцем знаходження виробничих потужностей виключно у випадках, передбачених цим Порядком; прийняття рішення щодо видачі сертифіката/висновку про відповідність виробництва лікарських засобів вимогам GMP, визнаним в Україні, або вмотивованого рішення про відмову в його видачі; внесення змін до висновку чи сертифіката у випадках, передбачених цим Порядком.
Видача сертифіката відповідності вимогам GMP для вітчизняних виробників (резидентів)
здійснюється на підставі подання заявником відповідної заяви та копії чинної завіреної
виробником ліцензії на виробництво препаратів за результатами проведення первинної
експертизи згідно з відповідним рішенням (наказом) Держлікслужби.
Держлікслужба здійснює первинну експертизу комплектності поданих документів,
передбачених Порядком, а також перевіряє повноту наданої інформації.
У разі позитивного рішення за результатами проведеної спеціалізованої експертизи
Держлікслужба приймає наказ про видачу висновку заявнику. У протилежному випадку, а
також за умови ненадання заявником додаткових документів на вмотивований запит
Держлікслужби протягом строку, що не перевищує 30 робочих днів, приймається наказ про
відмову у видачі відповідного висновку. Заявнику направляється письмове повідомлення
з посиланням на номер та дату прийнятого наказу. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі висновку/сертифіката, яке оформляється наказом Держлікслужби є:
виявлення недостовірних відомостей у заяві на видачу висновку/сертифіката або документах, що додавалися до заяви; встановлення фактів критичних порушень вимог GMP.

Копія висновку або сертифіката, виданих Держлікслужбою, направляється до ДЕЦ для
залучення до реєстраційних документів на зареєстровані лікарські засоби або до МОЗ разом із заявою про державну реєстрацію/перереєстрацію лікарського засобу. У разі виникнення необхідності внесення змін до висновку чи сертифіката (оновлення статусу реєстрації в Україні; зміни назви лікарського засобу, виробника чи його місця знаходження), заявник у письмовій формі інформує про це Держлікслужбу. На підставі отриманого повідомлення Держлікслужба приймає наказ про видачу заявнику нового документа (висновку чи сертифіката) замість первинного, який підлягає анулюванню.
Підсумовуючи свою доповідь, Н. Гуцал звернула увагу на те, що регуляторні органи в усьому світі приділяють значну увагу тому, у яких умовах і яким чином виробляються лікарські засоби. Більш прискіпливе вивчення технологічних процесів, відслідковування їх етапів дають можливість переконатися в тому, що в ході виробництва забезпечується належна якість препарату. Сьогодні GMP — це своєрідна культура та психологія фармацевтичного виробництва.

Дорога до досконалості

Олеся Желобецька, головний спеціаліст сектору державної реєстрації та контролю якості
лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ, виступила з доповіддю,
присвяченою наслідкам впровадження в дію змін до наказу МОЗ від 26.08.2005 р. № 426
«Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські
засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи
матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного
посвідчення». О. Желобецька звернула увагу слухачів на те, що державна політика у сфері
обігу лікарських засобів визначає необхідність забезпечення населення України
ефективними, безпечними та якісними препаратами. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє — важлива процедура, яка дає можливість підтвердити (або спростувати) ефективність, безпеку та якість лікарських засобів. Предметом правового регулювання запропонованого проекту наказу є вдосконалення процедури державної реєстрації ліків. Документом передбачено внесення змін до чинного Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення відповідно до директив та інших нормативно-правових актів ЄС, рекомендацій ВООЗ тощо.

Як наголосила доповідач, в Україні реалізується Загальнодержавна програма адаптації
законодавства України до законодавства ЄС. Вона передбачає гармонізацію вітчизняних
нормативно-правових актів щодо якості, безпеки та ефективності лікарських засобів
з постановою Комісії ЄС від 03.06.2003 р. № 1085/2003, а також директивами Європейського Парламенту та Ради ЄС, що стосуються реєстрації лікарських засобів: 2001/83/ЄС від 06.11.2001 р.; 003/63/ЄС від 25.06.2003 р.; 2004/24/ЄС від 31.03.2004 р.; 2004/27/ЄС від 31.03.2004 р.
У цьому світлі однією з головних подій є підготовка проекту наказу МОЗ «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 26.08.2005 року № 426». Його мета — оптимізація та гармонізація із законодавством ЕС актів вищої юридичної сили (Закону України «Про лікарські засоби» і постанови КМУ від 26.05.2005 р. № 376) та вдосконалення процедури реєстрації в цілому.
Доповідач звернула увагу на посилення ролі МОЗ України як регуляторного органу, що
здійснює державну реєстрацію ліків та визначає реєстраційну процедуру відповідно
до рекомендацій ДЕЦ. Зокрема, було переглянуто розділ щодо внесення змін
до реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, класифікації змін, запроваджено подання
при проведенні експертизи реєстраційних матеріалів лікарського засобу копії документа,
виданого Держлікслужбою, що підтверджує відповідність умов виробництва препаратів
вимогам GMP, визнаним в Україні (для вітчизняних виробників — копія ліцензії
на виробництво лікарських засобів).
Наказ МОЗ № 426 доповнено додатком № 24, у якому вказані умови, яким мають відповідати лікарські засоби обмеженого застосування (препарати-сироти), та особливості їх реєстраційних матеріалів, а також додатком № 23, у якому наведено критерії та порядок
проведення додаткових випробувань лікарських засобів щодо їх розробки, підтвердження
якості, доклінічних досліджень, випробувань з ефективності та/або безпеки, випробувань
з біодоступності та біоеквівалентності генеричних препаратів, додаткових клінічних
досліджень вакцин та анатоксинів. Як зауважила О. Желобецька, не менш важливим є
додаток № 22 до наказу № 426, який стосується проведення досліджень еквівалентності
(взаємозамінності) генеричних лікарських засобів, зокрема, у ньому представлено випадки,
у яких відсутня необхідність проведення дослідження еквівалентності in vivo, а також ті,
у яких проведення дослідження еквівалентності потрібне. Крім того, у цьому додатку
представлено умови проведення процедури «біовейвер», загальні аспекти проведення тесту «Розчинення», вимоги до досліджень біоеквівалентності для різних лікарських форм, а також до доведення біоеквівалентності додаткових доз лікарського засобу. Також у ньому надається форма звіту про проведення досліджень з біоеквівалентності.

 У ході підготовки до впровадження змін у регуляторні акти щодо реєстрації лікарських
засобів запланована розробка настанови, яка регламентуватиме дії МОЗ — Стандарт МОЗ
України «Належна регуляторна практика». За словами доповідача, очікується внесення змін до постанови КМУ від 26.05.2005 р. № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію
(перереєстрацію)» у частині збільшення розміру збору за державну реєстрацію
(перереєстрацію) лікарських засобів з урахуванням міжнародного досвіду (відповідно
до доручення Уряду).
О. Желобецька наголосила, що сьогодні відбувається процес перегляду діючих нормативно-правових актів у сфері обігу лікарських засобів та медичних імунобіологічних препаратів, тому внесення змін до наказу МОЗ № 426 є одним із важливих кроків на шляху гармонізації українського законодавства з таким ЄС.

 Алгоритми взаємодії

Велику зацікавленість присутніх викликала доповідь Світлани Осадченко, керівника
Департаменту лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів ДЕЦ, на тему
«Алгоритм взаємодії ДП «Державний експертний центр» МОЗ України з заявниками/виробниками лікарських засобів».
Доповідач нагадала, що процедура реєстрації препаратів передбачає аналіз документації, а також первинну, попередню та спеціалізовану експертизи. Тому керівництво ДЕЦ прийняло рішення сконцентрувати всі ці етапи в одному відділі. Це зроблено для того, щоб заявник міг у разі потреби звернутися до однієї людини (внутрішнього експерта) й отримати вичерпну інформацію стосовно проходження експертизи.
С. Осадченко звернула особливу увагу на питання, які стосуються реєстрації лікарських
засобів. Певною проблемою було збільшення строків отримання експертного висновку після подання заяви. Нині його обмежено 10 днями.
Після подання заяви до Центру адміністративних послуг МОЗ України «Єдине вікно»
заявник отримує лист з повідомленням про те, чи була його заява внесена до єдиної бази
даних «Фармакорішення». Якщо заява на державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів містить недостовірну інформацію або інформації бракує, така заява вноситься до єдиної бази даних, а заявник отримує лист із зауваженнями та першу сторінку заяви, решта матеріалів залишається в ДЕЦ для того, щоб звернути увагу заявника на документи, які не відповідають вимогам до реєстраційного досьє.
Як наголосила С. Осадченко, всі надані матеріали згідно з наказом МОЗ № 426 обов’язково
повертаються заявнику.
Доповідач зауважила, що для прискорення процедури реєстрації лікарських засобів
керівництвом ДЕЦ було вжито заходів, націлених на підвищення уваги до процедури
попередньої експертизи матеріалів, під час якої визначається повнота реєстраційних
матеріалів відносно підтвердження безпеки, ефективності та якості препарату, оскільки
усунення такого недоліку, як неповний комплект документів, на пізніших стадіях експертної
оцінки може призвести до суттєвої затримки розгляду реєстраційного досьє.
С. Осадченко нагадала, що згідно з постановою КМУ № 376 державну реєстрацію
(перереєстрацію) лікарського засобу МОЗ здійснювало на підставі результатів експертизи
реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на препарат та контролю його якості, що, у свою чергу, гальмувало процедуру реєстрації. Тому наказ МОЗ № 426 містить перелік випадків, у яких не вимагається перевірка якості ліків.
Як зазначила доповідач, ще одним фактором, який призводив до затягування процесу
реєстрації, була відмова спеціалістів ДЕЦ проводити експертизу матеріалів без надання
сертифіката GMP. Але, як запевнила керівник Департаменту лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів ДЕЦ, відповідний наказ скасовано, експертиза реєстраційних матеріалів проводиться, а на розгляд науково-експертної ради вони виносяться з моменту, коли заявник долучить до них згаданий сертифікат.
Як наголосила доповідач, ДЕЦ робить усе можливе, щоб досягнути взаєморозуміння
із заявниками. Основні зусилля спрямовано на ліквідацію заборгованості щодо розгляду
поданих заяв. За словами С. Осадченко, скорочується кількість прострочених заяв. Наразі
в роботі знаходиться більш ніж 2 тис. заяв. Також вона підкреслила, що найболючіше
питання — це перереєстрація лікарських засобів, яка завжди пов’язана з великою кількістю змін у реєстраційних матеріалах, які вносяться відповідно до зауважень експертів ДЕЦ. Із цієї причини на перереєстрацію препаратів передбачено 90 діб, але за необхідності на опрацювання кожної зміни дається 60 днів.

 С. Осадченко повідомила, що у зв’язку з постійною актуалізацією вимог часто фактична
кількість змін перевищує очікувану заявником у декілька разів, що суттєво впливає на термін проведення експертизи. Тому вона порадила суб’єктам господарювання уважно стежити за виходом нових монографій та вимог до лікарських засобів і заздалегідь вносити відповідні зміни до реєстраційного досьє.
Дискусійна частина конференції дала учасникам заходу можливість сформувати єдине
розуміння спірних питань розвитку фармацевтичної галузі.

Світлана Щеголь
Джерело: http://www.apteka.ua