Експедитор - нюанси професії

Маршрут слідування експедитора розписаний гранично точно, і відхилення від графіка чреваті наслідками. Грамотно скласти схему пересування вантажу, доставити його в цілості - наука близька до транспортної логістики.

Незважаючи на те, що оголошення з вакансіями на посаду експедитора не пістрявіють особливими вимогами до освіти, впоратися з цією роботою може далеко не кожен. Замість вузівського диплому тут знадобляться досить специфічні навички та здібності. Наприклад, запам'ятовувати нові маршрути, оперативно визначати найкоротший шлях перевезення, контролювати розвантаження-навантаження, і навіть - зважувати або перераховувати товар. І якщо для «внутрішніх» експедиторів (здійснюють пересування вантажів в межах міста, області або країни) цього може бути цілком достатньо, то фахівцю-міжнароднику, який курсуює за межі державного кордону, не обійтися без більш серйозної підготовки.

На місці штурмана

Якщо говорити про «внутрішніх» експедиторів, то, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій, таким працівникам достатньо мати базову або неповну вищу освіту відповідного до напряму підготовки («транспорт» або «логістика»). Знати основи діловодства, способи і методи обробки кореспонденції, адреси постійних кореспондентів, структуру підприємства і його підрозділів. Найчастіше роботодавці не звертають уваги на наявність дипломів, цікавлячись навичками управління і техобслуговування, знанням міста та досвідом водіння. До речі, про водійські права». В принципі, експедитор бере на себе лише «штурманський» обов'язки, супроводжуючи вантаж і плануючи оптимальні маршрути пересування, тому його робоче місце - праворуч від водія. Але останнім часом зростає попит на експедиторів-водіїв з солідним водійським досвідом.

Працювати експедитором неможливо без знання міста та основних торгових точок. Крім цього, потрібно знати абсолютно весь асортимент товару, терміни його реалізації і якість, діюче маркування і штрих-коди. Пам'ятати розпорядок роботи кожної торговельної точки і час прийому продукції. Не встигнеш - можуть виникнути серйозні проблеми, особливо коли маєш справу з продуктами харчування. Існує негласне правило: швидкопсувні ковбаси, молочну, м'ясну і рибну продукцію приймають в першу чергу, а ось, наприклад, сипучі продукти - строго в порядку черги. А в супер- і мегамаркети щодня прибуває близько 150 машин від різних постачальників, і кожен прагне швидше здати свій товар! Експедитор повинен вміти заповнювати накладні та іншу документацію по товарообігу. Навчитися цьому не так вже й складно, головне - запам'ятати і довести до автоматизму послідовність простановки необхідних штампів, печаток і підписів.

Але робота експедитора - не просто механічна: тут не обійтися без вміння спілкуватися з людьми, проявляти гнучкість характеру та нестандартність мислення. Часто виникають ситуації, вихід з яких під силу знайти тільки справжнім дипломатам. Одного разу експедитор привіз на замовлення до магазину партію ковбаси, але товарознавець геть відмовилася її приймати. Що ж робити? Повертатися на склад - пізно, а в машині продукти за ніч обов'язково зіпсувалися б! Як не намагався вмовити приймальників дати «притулок» товару хоча б на ніч, вони не погоджувалися. Тоді вирішив схитрувати, сказавши, що інакше купую цю ковбасу (бо дуже-дуже смачна!), і тут вліштую вечірню трапезу. Уявіть: злополучний вантаж відразу ж придбав нових господарів!

Пункт призначення

Міжнародним експедиторам, вирушають у закордонні відрядження, не обійтися лише кмітливість і дипломатичність. По-перше, потрібні знання основних транспортних маршрутів, по-друге, доведеться туго без знання іноземної мови. По-третє, в нагоді солідний водійський стаж, адже часто перевозити вантажі з однієї точки земної кулі в іншу береться вантажоперевізник (експедитор і водій в одній особі), що покладає на себе повну відповідальність за збереження вантажу.

Міжнародні вантажні перевезення - справа не з легких. Для того, щоб відправити вантаж з однієї країни в іншу, потрібно «вирахувати» оптимальний вид транспорту (в залежності від характеристик і параметрів вантажу), врахувати правила, закони і традиції різних держав, скласти найбільш вигідний з економічної точки зору шлях слідування. У результаті складається цілий логістичний ланцюжок, грамотно скласти який під силу тільки справжнім професіоналам. Всі ці нюанси аж ніяк не повинні хвилювати власника вантажу, тому що повна відповідальність за нього лягає на плечі перевізника. Бути експедитором - не означає завантажити вантаж, сісти в автомобіль і забути про все на світі. Пам'ятайте: з цієї хвилини ви відповідаєте за збереження і транспорту, і товар! Для здійснення міжнародних перевезень обов'язково потрібно пройти спеціальне навчання, яке включає в себе короткий курс митного права, страхової діяльності та навички роботи з усіма необхідними документами. І, звичайно ж, не обійтися без знання основ транспортної логістики.

Безумовно, у штаті кожного транспортного підприємства працюють фахівці-логістики, складові оптимальні маршрути перевезень. Але знання логістики на вищому рівні не завадять і професійному експедитору. «Транспортний» диплом можна отримати, наприклад, в Національному транспортному університеті, студенти якого вивчають основи правознавства, транспортне, цивільне, трудове і кримінальне право, правила перевезень вантажів і пасажирів, державне регулювання діяльності на автомобільному транспорті. Крім цього, вчаться організовувати перевезення і керувати ними, знайомляться з транспортною системою міст. Ефективні семінари і тренінги з логістичної тематики, на яких можна ознайомитися з останніми новинками галузі, навчитися якісно організовувати роботу і завести потрібні зв'язки.

Зауважимо, що підготовка і формування професійних кадрів у галузі міжнародної транспортно-експедиторської діяльності - одне з основних напрямків діяльності Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ). Сьогодні це поки що єдина організація, що займається профпідготовкою в галузі міжнародного транспортного експедирування з видачею диплома Міжнародної федерації експедиторських асоціацій (FIATA). Навчальна програма складена у відповідності з міжнародними вимогами до даної професії і включає мінімальні стандарти вимог до експедиторам-міжнародником при перевезенні вантажів усіма можливими видами транспорту.

Слухачі курсів знайомляться з правовими аспектами діяльності міжнародного експедитора, організацією діяльності українських транспортно-експедиторських компаній на світовому транспортному ринку, документами і формами стандарту FIATA. Приділяють увагу фінансовим вимогам до експедиторської діяльності, організації складування і зберігання вантажів. Також вивчають особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту: морським, авіаційним, автомобільним, залізничним і річковим. Не обійтися і без знання митних процедур і тарифів, обов'язків експедитора по відношенню до митної служби, різних міжнародних конвенцій та угод. Окрема графа - страхування вантажів і відповідальності сторін. Ну і як можна освоювати транспортні магістралі світу без знання хоча б загальних відомостей з географії!? Ті, що успішно пройшли курс підготовки та склали іспити отримують диплом FIATA, що підтверджує профкомпетентність експедитора в будь-якій з 150 держав-членів федерації.

Як бачимо, експедирування вантажів - одна з тих сфер діяльності, де всупереч поширеній думці знайдеться місце тільки для професіоналів. Ділові навички, комунікабельність і різнобічні знання - ось ті якості, без яких неможлива ефективна робота сучасного профі з доставки.

Експедитор-міжнародник повинен знати

• Загальні відомості з географії;
• Правові аспекти діяльності;
• Фінансові вимоги до діяльності;
• Особливості перевезення різними видами транспорту;
• Митні процедури і тарифи;
• Міжнародні конвенції та угоди;
• Страхування вантажів та відповідальність сторін;
• Організацію складування і зберігання вантажів.