Дизайнер одягу. Де освоїти професію?

Спеціалістів швацької справи легко впізнати за оригінальним одягом, який вони змінюють досить часто, і особливою стильностю, яку випромінюють. Навряд чи вираз «чоботар без чобіт» доречний в цьому випадку.

Не багато випускників професійних коледжів у сфері швейної справи хотіли б присвятити обраній справі все життя. Але набуті навички: естетичне чуття, художній смак, творча уява успішно застосовуються ними в інших сферах життя.

Початок

В Україні, і в, зокрема, Києві є досить багато навчальних закладів - раніше вони іменувалися СПТУ, - де можна вивчитися на швачку, кравця, закрійника. Наприклад, Київське вище професійне училище сервісу та дизайну (вул. Баумана, 8), Київське вище професійне училище технологій дизайну одягу (проспект Юрія Гагаріна, 22), коледж художнього моделювання (вул. Освіти, 5).

Багато хто з тих, что нічого не знає про швейну справу, плутають професії швачки і кравця. Для знавців - це питання професійної гордості, адже кравці є більш кваліфікованими фахівцями й у невеликих швейних фірмах часто виконують функції закрійника і навіть модельєра. Вибираючи навчальний заклад, потрібно неодмінно поцікавитися, яких фахівців вони готують і де проходить практика: в ательє, в салонах чи на швейних фабриках. Якщо потрібно просто навчитися шити, щоб швидше заробляти гроші або мати «запасну» професію, не плануючи робити кар'єру в цій сфері, можливо, достатньо свідоцтва про кваліфікаційний рівень професії швачки. Але тим, у кого далекоглядні плани, неодмінно потрібно вивчати індивідуальний пошив. Причому однакову увагу приділяти як теорії, так і практиці. У зазначених навчальних закладів немає непотрібних предметів. У майбутньому однаково нагоді як естетика, матеріалознавство, так і технологія пошиття та обладнання.

Втім, останнім часом у багатьох великих ательє і салонах індивідуального пошиття успішно застосовується конвеєрна система роботи: формуються бригади кравців, в яких кожен відповідає за свою ділянку роботи. Така схема роботи забезпечує більш високу продуктивність праці, однак професіонали втрачають кваліфікацію. Для того, щоб реалізувати себе в повній мірі хорошим фахівцям доводиться брати замовлення додому, виступаючи як модельєром, так і закрійники або освоювати іншу ступінь в швейній справі - професію модельєра.

До речі, не завжди треба починати своє навчання з професійного коледжу. Тим, хто добре шиє (практика завдяки журналу «Бурда», хороша підготовка в школі або просто талант) варто починати навчання з професії закрійника. Її можна отримати знову ж таки в професійному коледжі або просто закінчити курси. А паралельно всерйоз замислюватися: куди піти вчитися, щоб стати модельєром. Втім, зараз прийнято говорити «дизайнером».

Вибір навчального закладу

Безумовно, Київський національний університет технологій та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2) - поза конкуренцією. Цей іменитий державний вуз випустив багато не менш іменитих випускників. Тим, хто хоче поповнити їх ряди, знову ж таки потрібно звертати увагу як на теорію, так і на практику. Часто вчитися на дизайнера йдуть ті, хто абсолютно не володіє знаннями математики, геометрії і не вивчав навіть креслення. А адже дані знання в цій професії дуже навіть до речі. Щоб не перевчатися, важливо вибрати правильний факультет. Якщо в планах стати неодмінно дизайнером-модельєром і в майбутньому навіть відкрити своє ательє, звичайно, потрібно штурмувати факультет дизайну, спеціалізації: «Художнє моделювання», «Дизайн одягу», «Текстильний дизайн». Якщо ж просто цікавить робота в легкій промисловості, можна готуватися до вступу на менш престижні факультети, де конкурс поменше, а навчання не менш якісне: технологічний, хімічний та економічний факультети.

У Києві є також і інші навчальні заклади: «Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну» (вул. Кіквідзе, 32), «Інститут дизайну» (вул. Петропавловська, 34-а) - навчальний заклад при Товаристві дизайнерів України. У будь-якому випадку потрібно бути готовим до того, що навіть маючи диплом іменитого вузу, деякий час доведеться попрацювати звичайної швачкою або кравцем в якомусь салоні, набити руку, обрости клієнтами. Чим більше клієнтів, тим краще. Саме вони виштовхнули нагору усіх нині відомих дизайнерів.

До речі, в даний час дуже великі можливості для відкриття своєї справи і своєї торгової марки, що пояснюється затребуваність на ринку одягу «від кутюр» місцевого значення. Люди втомилися від речових ринків і однотипною одягу. З іншого боку, у цьому напрямку з кожним роком буде наростати конкуренція.

На думку дизайнерів, вистоять ті, хто буде вкладати чималі гроші в своє навчання: навчання в іменитих вузах, що готують дизайнерів в Італії, Франції, Іспанії, стажування за кордоном, поїздки на конференції, семінари, участь у конкурсах. Швейна справа в нашій країні стає все більш престижною і перспективною. Робота в цьому напрямку надає масу можливостей для творчої реалізації, кар'єрного росту і перспективи працювати «на себе». Все залежить виключно від ентузіазму і закоханості у свою справу.