Міфи про психологію

При тому, що популярність всього, що пов'язано з психологією, величезна, існує велика кількість «популярної» літератури з психології. Але чи привильне наше уявлення про цю професію

При цьому будь-яке явище, що мають такий розмах, частіше за все втрачає свою глибину. Начитавшись популярних книжок типу «Психоаналіз в коміксів», багато хто, наприклад, новоспечені студенти психологічних факультетів бувають дуже здивовані, що все набагато складніше і що психологія, взагалі-то, наука, і далеко не така проста, як здається.

Психолог — це теж не зовсім те, що показують у фільмах, особливо американських. Розвіяно ряд міфів про психологію, що існують у суспільстві.

1. Психолог так чи інакше має справу з «ненормальним» людьми. Нормальний, здоровий чоловік до психолога не піде. Один із найпопулярніших міфів.
Перш за все, психолог за визначенням має справу зі здоровими людьми, що мають ті чи інші труднощі, проблеми. З психічними відхиленнями має справу лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог же не має медичної освіти і навіть не має права лікувати.

Що стосується поділу психолог і психотерапевт, то він не настільки очевидний. Однак можна сказати, що психотерапевт має справу з більш складними випадками, глибокими психологічними травмами, особистісними проблемами. Психотерапія припускає більш глибоку і тривалу роботу, в ході якої досить суттєво може змінитися внутрішній світ клієнта.

Психолог же консультує, розбирається з приватними випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може напрацювати список прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.п.). Однак у нас в країні поки цей поділ досить умовний. Та й робота, яка почалася як консультація, може перерости в серйозну та тривалу психотерапію.

2. «Психоаналітик» і «психолог» — це одне й те саме. Міф родом із закордонний фільмів.
Насправді, ці слова — не синоніми. Психоаналіз - лише один з напрямів в психології зі своїми принципами та специфікою роботи. Саме роботу психоаналітика ви спостерігаєте, коли бачите, як людина лягає на кушетку і починає розповідати про себе. До речі, кушетка хоч і вважається традиційно атрибутом психоаналізу, але сучасні психоаналітики вже далеко не завжди її використовують.

Крім психоаналізу, існує ще кілька напрямків (підходів) в психології, в рамках яких можуть працювати психологи: гештальтпсихологія, когнітивна психологія, екзистенційна психологія та ін У кожного підходу свої принципи, способи роботи і т.д.

3. Завдання психолога — якомога швидше розібратися в проблемі клієнта, дати правильну пораду, а для цього він, звичайно, повинен володіти великим життєвим досвідом.
Якоюсь мірою це теж залежить від підходу, в якому працює психолог, але все ж таки можна стверджувати, що завдання психолога — не давати поради. Взагалі, психолог не повинен розібратися в проблемі клієнта і вирішити її. Він повинен допомогти людині, створити умови, щоб вона сама це зробила — розібралася, прийняла рішення.

Ніхто краще самої людини не може знати найкраще рішення своєї проблеми, але йому занадто багато що заважає знайти його. Ось і завдання фахівця — створити оптимальні умови для роботи клієнта з самим собою. А робота ця непроста.

Сприйняття ж психолога як чарівника, який вирішить всі проблеми, одна з найбільш стійких міфів. Тому народ у нас до сих пір так любить усіляких екстрасенс та інших чарівники — за обіцянку все і відразу.

Що стосується життєвого досвіду, то раз психолог не дає порад, йому зовсім не обов'язково самому бувати в тих же ситуаціях, що клієнт. Навіть навпаки — це скоріше може перешкодити: психолог може почати переносити власну проблему на проблему клієнта. Якщо говорити про досвід, то, швидше за вже корисним буде досвід розв'язання проблем, так чи інакше, як володіння цим механізмом.

4. У психолога не повинно бути проблем, інакше який же він психолог і як може допомогти іншим?!
Психолог — не Бог. У нього можуть бути і бувають проблеми. Єдине, що потрібно від хорошого спеціаліста, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити, якщо його проблеми починають заважати ефективній роботі з клієнтом. Для цього по-хорошому психолог повинен періодично проходити сам особисту психотерапію.

5. Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.
Завдання психолога — не розібратися в життя клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такої задачі - якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке навішування ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не найкращого спеціаліста. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми.

Та й не треба плутати психолога з ясновидцем. Часто психологи чують такі прохання: бачиш людину в перший-другий раз, а він, дізнавшись про свою професію, просить розповісти йому про нього.

6. Кожна людина — психолог, тільки у деяких є диплом, а у деяких немає.
Якщо вважати розмови по душам на кухні психологічної допомогою — то може бути ... І, напевно, у бесіді хороших друзів є елементи психологічної роботи. Якщо це, звичайно, не поради типу «подруга краще знає».

Однак специфіка роботи спеціаліста в тому, що він робить це усвідомлено, більш глибоко розуміє відбуваються процеси під час взаємодії, а значить — керує цим процесом. У цьому сенсі робота його більш ефективна, професійна.